Рови, колючий дріт і БпЛА: як охороняють кордон з Білоруссю на Волині

Про це Суспільному розповіла речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

Укріплення українсько-білоруського кордону в межах Волині

Вздовж державного рубежу з Білоруссю облаштували систему інженерних загороджень, зокрема є викопані протитанкові рови.

Глибина одного з таких ровів — 3,5 метрів, говорить прикордонник Ігор. З його слів, рівень води зараз становить 2 метри і дно мулисте, тому проїхати ділянку фактично неможливо. Також по всій лінії кордону встановлений колючий дріт »Єгоза».

«Якщо якийсь танк, всюдихід буде пробувати його переїхати, в нього не вийде, бо з цієї сторони дуже піщано, на дні дуже мулисто. Виїзд торф’яний, тобто машина буде постійно закопуватись, не могтиме зачепитися і виїхати спокійно. Єгоза тебе травмує постійно, бо ріже і дуже гостра, чим більше ти пробуєш вилізти, тим більше ти заплутуєшся», — говорить військовий.

Цілодобово прикордонники здійснюють патрулювання на автомобілях та пішки, кордон охороняють у посиленому режимі, зазначив прикордонник Богдан.

«Є місця підтоплення, непрохідні місця, болотисті, які не можна пройти і проїхати. Цілодобово ведеться нагляд за суміжною територією з РБ, проглядаються їхні дії, з їхнього боку, що вони роблять, до чого готуються-не готуються. В нас на ділянці все спокійно», — каже військовий.

Зі слів речниці 6-го прикордонного Волинського загону Маргарити Вершиніної, кордон охороняють у посиленому режимі, серед особового складу — військовослужбовці з бойовим досвідом.

«У разі виникнення будь-якої загрози з Республіки Білорусь у нас є напоготові додаткові резерви. Спостереження за держкордоном здійснюється за допомогою камер віддаленого відеоспостереження. Також моніторинг ділянки кордону проводимо за допомогою БпЛА як по лінії держкордону, так і по той бік кордону», — сказала речниця.

Що кажуть жителі прикордоння Волині

У селі, прилеглому до прикордонної застави, люди садять городи, доглядають свійських тварин, працюють, виховують дітей, проте у разі наступу готові дати відсіч, говорять місцеві жителі. Волинянинка Олена Комзюк:

«Вчора летять шахеди, а ми собі малину отут полемо. Внук, правда почав плакати... Малина перша була померзла цього року, але нам проблєма — війна. З малини завжди жили скільки років, аби здоров'я було і мир!» — каже жінка.

Господарює на своїй ділянці волинянин Анатолій Комзюк. Каже: приводить до ладу рамки для своїх вуликів. Чоловік каже: люди в селі живуть звичне життя.

«Вилами не повоюєш, але щось найдем! Ну втікати в крайньому случаї не думаю. Але ж, надіємось, що вони не підуть. Хіба вони вже дурні! Тож вони бачать, що тут їх «ждуть» під каждим кустом», — каже чоловік.

Укріплювати лінію кордону почали у 2021 року під час міграційної кризи. З лютого 2022 року будівництво комплексу інженерних загороджень, мінно-вибухових та природніх перешкод продовжили, зазначила речниця прикордонників Маргарита Вершиніна.

Скільки усього грошей витратили на облаштування оборонних споруд у прикордонних районах Волині виконувач обов’язків начальника обласної військової адміністрації Роман Романюк не сказав. До будівництва, з його слів, долучалися громади, бізнес, державний та обласний бюджет. На випадок вторгнення зі сторони Білорусі в громадах є план координації державних органів, аби евакуювати цивільне населення.

Читайте також:

• На Волині біля доріг у прикордонних з Білоруссю громадах встановлюють антидронові сітки
• «Досить війни»: Зеленський запропонував Путіну особисті переговори у нейтральній країні
• Чи бояться мешканці волинського прикордоння наступу з Білорусі: що кажуть у Пулемці