Давні кладовища у центрі Луцька: які могили опинилися під кав’ярнями й скверами
Окрім Старого міста, що ховає чимало таємниць, в самісінькому серці Луцька — на вулиці Лесі Українки — історія заговорює крізь каміння та спогади. Найпопулярніша та найвпізнаваніша артерія Луцька, що сьогодні виблискує вітринами, кав'ярнями і туристичним гамором, має ще одну, менш очевидну сторінку минулого: цвинтарі.
Нагадаємо, у Луцьку давні кладовища опинилися під фундаментами сучасних будинків, церков, офісів і скверів. Більшість із них знищено, інші — не досліджені. У деяких випадках рештки знаходять випадково — під час ремонтів або реконструкцій.
Журналісти ВСН дослідили територію вздовж вулиці Лесі Українки та прилеглих до неї ділянок у центрі Луцька. У ході роботи ми поспілкувалися з істориками, краєзнавцями та місцевими жителями.
Частину історичних даних щодо розташування колишніх святинь і кладовищ у центрі Луцька журналісти ВСН отримали завдяки дослідженням місцевого історика та краєзнавця Петра Троневича. У своїй праці «Втрачені християнські храми Луцька» він описує церкви та каплиці, які колись стояли неподалік теперішньої вулиці Лесі Українки, а також згадує про поховання, що існували поруч.
Свята гора і втрачені храми
Петро Троневич пригадує, що частина сакральних споруд розташовувалася на схилах так званої Святої гори, з якої відкривається вид на замок.
«А то не на місці готелю, а по цей бік дороги. Готель — це по бік дороги Гаврилюка, а то по цей бік, де забудова. Звідти краєвид гарний на замок. На цій горі, яка називалася Свята гора. І там була Успенська церква монастиря Святого Іоана» - розповідає журналістам ВСН пан Петро.
Історик також описав розташування інших храмів, які були частиною життя міста до початку XX століття.
«А з правого боку на початку вулиці Гаврилюка, де трансформаторна підстанція, була церква Різдва Христового. І там цвинтар».
Замість костелу — кафедральний собор
На місці нинішнього кафедрального собору Святої Трійці ПЦУ у XVI — середині XVIII століття стояв костел Святого Хреста, що став основою бернардинського комплексу. Поруч із храмом, як і століття тому, досі існує цвинтар — свідок духовної спадщини Луцька.
Поблизу собору, на вулиці Градний узвіз, на території сучасного Управління державної міграційної служби з 1643 року орден бернардинів проводив захоронення на католицькому кладовищі, яке було ліквідовано у 1803 році.
Василівська церква, бар і людські рештки
На подвір’ї старого будинку на вулиці Святовасилівські (раніше Пушкіна), де зараз бар, колись стояла Василівська церква з монастирем. Під час ремонтних робіт на цьому місці знаходили людські рештки, що вказує на існування колишнього кладовища.
«Де той старий будиночок в дворі, там нині бар внизу, то там була Василівська церква, Василівського монастиря і цвинтар там був. Дорогу клали, то також череп знайшли. То там цвинтар був Василівської церкви», - зазначив Петро Троневич.
Ще одну церкву, за словами краєзнавця, слід шукати поміж сучасних житлових будинків, звідки відкривається прохід до школи №1. Це місце, як свідчать джерела, також було сакральним простором із похованнями.
«Далі по тій вулиці, де Василівська церква, фіртка буде і як вийдете — такий майданчик буде поміж будинків, а далі з майданчика вихід до першої школи. Оцей майданчик, то теж там була церква, там теж цвинтар».
Безіменне кладовище під майданом
Також в Луцьку існував безіменний цвинтар. Відомо лише, що його розміри були значними — він простягався аж до нинішнього Театрального майдану. На території колишнього кладовища нині розташовані банк та житлові споруди.
Неподалік сучасного скверу біля військового госпіталю на вулиці Лесі Українки в XV — початку XVIII століття діяла церква Святого Михайла. Після 1718 року на її місці орден тринітаріїв звів костел Святих Миколи і Павла з монастирським комплексом. Інформації про тогочасний цвинтар майже не збереглося — він залишається невивченим.
Втрачена християнська святиня Луцька
На вулиці Кривий Вал, 19 нині розташоване міське відділення «Укрпошти». Колись тут діяла церква Воскресіння Христового, поруч із якою знаходилося Воскресенське кладовище. Його було ліквідовано у 1803 році, а сам храм — одна з втрачених християнських святинь Луцька.
Єврейське кладовище, що діяло щонайменше з XVIII століття, було розташоване неподалік сучасного ліцею №1. У 1916 році його ліквідували, а територію частково забудували та використали для розширення вулиці.
«Я знаю, що тут було єврейське кладовище біля першої школи. Табличка стоїть — я сам читав», — розповідає місцевий житель.
Читайте також:
- Місто, що вміє дивувати: Луцьк очима людини, яка в нього закохує
- Де у Луцьку були стародавні кладовища і що там тепер?
- «Вбили москалі і служба на російській?»: представники УПЦ МП на Волині проклинали сім'ю загиблого воїна
Будь в курсі усіх новин
