Де він зараз - невідомо: мама полоненого азовця з Волині, якого росіяни засудили до 25 років колонії дізналась про вирок із соцмереж
В окупованому Донецьку суд засудив полоненого азовця з Волині Андрія Богдана до 25 років колонії суворого режиму. Про вирок 23-річному українському захиснику повідомили у слідчому комітеті Росії.
За російською версією, в березні 2022 року, перебуваючи в Маріуполі, Андрій Богдан разом із товаришами по службі «за наказом керівництва ВСУ» зупинив легковий автомобіль, в якому перебували двоє «військовослужбовців ДНР», один із яких був поранений. Після цього Богдан, як стверджували слідчі, відвів пораненого військовослужбовця до розташованої поруч будівлі та нібито «розстріляв з автомата».
Як інформує Суспільне, мати воїна Світлана Богдан про суд та вирок дізналася із соцмереж.
Ковельчанин Андрій Богдан служив у полку «Азов» з 2019 року. Пішов у військо разом з другом та однокласником Владиславом. 24 лютого хлопці були в Маріуполі, обороняли завод «Азовсталь». З 16 травня 2022 перебувають у російському полоні.
Мама Андрія Світлана Богдан працює медичною сестрою в навчальному закладі та активно волонтерить. В травні 2023 Світлана Богдан виступила з промовою на сесії робочої групи ООН з насильницьких чи недобровільних зникнень та передала звернення від батьків полонених азовців.
Жінка розповіла, що про суд та вирок дізналася із соцмереж. Востаннє звістку про Андрія знаходила в березні. Тоді його світлини оприлюднили на російському ресурсі «Трибунал».
«Я нічого не знала, навіть невідомо коли той суд був», — говорить жінка, — я вже подалася цю інформацію всюди і в СБУ, і в координаційний штаб. Зараз ще шукаю контакти омбудсмена Лубінця».
Як зазначила Світлана Богдан, до громадських організацій, правоохоронців та офіційних органів влади зверталася і раніше, але жодної інформації про долю сина не отримувала: «В Міжнародному Комітеті Червоного Хреста мені співчувають, кажуть: намагалися зв'язатися з російською стороною, але відповіді не отримали».
Де зараз перебуває Андрій Богдан — невідомо. Не знає матір і в якій колонії його мають утримувати.
Читайте також:
- «Не потрібно робити неймовірно показушний траур» : волонтерка з Луцька обурилася, що «людям болить, лише, коли прилетіло»
- «Краще помру героєм, ніж житиму сцикуном!»: льотчику з луцької бригади просять посмертно присвоїти державну нагороду
- «У нас мало бути весілля, але почалася війна», – жителька Луцька рік чекає коханого, полоненого з «Азовсталі»
- Мама волинського військовополоненого виступила з промовою в ООН