«Краще помру героєм, ніж житиму сцикуном!»: льотчику з луцької бригади просять посмертно присвоїти державну нагороду

Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала дружина пілота Христина Чумаченко.

Чумаченко Дмитро Романович (08.02.1996 року народження) - військовий льотчик, капітан, командир авіаційної ланки 2 авіаційної ескадрильї 204 БрТА.

Він все своє життя присвятив пілотуванню та службі у військових лавах. Дмитро успішно завершив навчання в Донецькому військовому ліцеї, а після - також успішно завершив навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Опісля навчання - був направлений в місто Луцьк на службу в 204-ту бригаду тактичної авіації (Севастопольска бригада). У 2020 році мій чоловік чергував на оперативному аеродромі, ніс БЧ з ППО в складі ООС та неодноразово виконував бойові завдання по перехопленню ворожих цілей.

В перший день повномасштабного вторгнення, 24.02.2022 року, капітан Чумаченко Дмитро Романович ніс бойове чергування на аеродромі, як і частина пілотів, за наказом, встиг вивести літак з-під ракетного удару та успішно передислокувати літак на оперативний аеродром для подальшого виконання бойових завдань. 23 березня 2022 року капітан Дмитро Чумаченко героїчно загинув в нерівному повітряному бою поблизу с. Тригір’я на Житомирщині. Це відбулося близько 18:55, саме тоді я отримала останнє повідомлення («Зайнятий»). В останні секунди свого життя він встиг спрямувати літак подалі від людських осель в лісосмугу, чим врятував сотні життів місцевих мешканців.

Після загибелі льотчика дружина отримала повідомлення від жителів, де відбулась катастрофа. Кожен із них віддає шану і безмежну дяку Дмитру за його героїчний вчинок.

За недовго до його загибелі, в одній із розмов, Дмитро сказав: «Я краще помру героєм, ніж житиму сцикуном!». Мій чоловік знав на що йде і розумів, що не зможе врятуватись. Але його не зупинив страх, бо понад усе в житті він хотів перемоги і вичавити з наших земель всю (цитую) «нечисть».

Мій чоловік завжди казав: «Найголовніше в нашій роботі - це врятувати не себе чи літак, а спрямувати його в місце, де не буде будинків та мирного населення, щоб ніхто не постраждав. А вже потім думати про техніку і в останню чергу - про себе». Ці його слова назавжди засіли у моїй голові.

«Пане Президент, я прошу Вас, щоб мій чоловік Чумаченко Дмитро Романович залишився в памʼяті поколінь не просто пілотом, а героєм, людиною, яка задля перемоги та життя людей поклала на вівтар смерті своє. Прошу присвоїти звання Героя України за всі заслуги мого чоловіка, бо він був вірним Вітчизні і залишився вірним назавжди», - додає Христина. 

Петицію можна підтримати за посиланням.

Довідково:

Звання Герой України — державна нагорода України, найвищий ступінь відзнаки в Україні, що надається громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або видатного трудового досягнення.

Читайте також:

• Мати досі підтримує Путіна: історія воїна інтернаціонального легіону, якого поховали на Волині
• Неодноразово був пораненим і мав важкі контузії, та повертався на фронт: захиснику з Волині просять посмертно присвоїти звання Героя України