Діти, матері та ветерани: як у Луцьку плетуть сітки для українських військових

За цей час волонтери передали на передову близько 150 тисяч квадратних метрів сіток, допомагаючи захищати українських військових, Суспільному розповіла волонтерка Наталія Грушка.

За словами жінки, команда "Вишківські павучки" сформувалася у лютому 2022 року. Спершу місцеві жителі збирали гуманітарну допомогу та готували продукти для військових. Із липня 2023-го зосередилися на плетінні маскувальних сіток.

"На початках це було вдома. З підручних матеріалів різали основу, стрічки збирали всі — і батьки, і діти. І так почали плести", — каже волонтерка.

Сітки плетуть щодня з 17:00, окрім суботи. У команді майже 40 людей: орієнтовно 20 дорослих і майже два десятки дітей.

Серед волонтерів — 17-річний Денис Громик. Хлопець долучився до роботи від початку повномасштабного вторгнення. Його батько — учасник АТО, нині ветеран війни.

"Ми дуже сильно переживали і долучилися до маскувальних сіток, щоб так само допомогти йому і кожному військовому, який захищає нас на сході. Це дуже потрібні сітки, щоб маскувати військових і різні об’єкти", — говорить Денис.

До волонтерства долучаються й матері та дружини військовослужбовців.

"У нас дуже багато ходить матерів і жінок, чиї чоловіки воюють. Вони прийшли спробувати — і знайшли тут свою віддушину", — каже Наталія Грушка.

За словами волонтерки, у пікові періоди за тиждень могли сплести 250–300 квадратних метрів сіток.

65-річна Людмила Капітан спочатку плела сітки на роботі разом із колегами, а згодом приєдналася до "Вишківських павучків". Каже, запропонувала ефективніший спосіб плетіння.

"Такий узор — менша витрата матеріалу. Якщо плести хаотично, тканини йде більше. Це не складна робота. Головне — бажання і розуміння, для чого ми це робимо", — зазначає волонтерка.

Сітки виготовляють зі спандбонду. Є два види — маскувальні та антидронові. Останні дорожчі через спеціальну основу.

«Якщо проста основа — 3 гривні за квадрат, то антидронова — 28. У нас стандартний розмір — 6 на 7 метрів. Зимові кольори на антидронові не плетемо — робимо зелені, весняні чи осінні, бо їх можна використовувати круглорічно", — пояснює Наталія Грушка.

Матеріали закуповують за кошти, отримані через міський конкурс "Бюджет участі». Із бюджету на це спрямували 250 тисяч гривень.

«Це дуже допомагає, бо наші волонтерські кошти можемо спрямувати на інші потреби. Купити машину — добре, але ремонтувати її теж дорого», — додає волонтерка.

Загалом на передову передали близько 150 тисяч квадратних метрів сіток.

Читайте також:

• Менша донька народилася за півтора місяці після його смерті: історія волонтерки з Волині, яка пережила загибель чоловіка-військового
• Мистецтво, яке воює: лучанка розписує військові артефакти й уже зібрала понад мільйон гривень для ЗСУ
• Волонтерку з Волині відзначили медаллю «За сприяння Збройним силам України»