Довго мріяли про маля, а завагітніли після другого поранення: Герой України приїхав з фронту до Рівного на пологи дружини

Про це пише Вісник. 

– Хочу подякувати своєму першому командиру, який ще до початку російської агресії на сході України навчив мене всьому, що я знаю до сьогодні. Цей досвід, знання та навички не раз допомагали в боях, – розповідає підполковник.

Офіцер пройшов усі щаблі військової кар’єри від командира взводу до командира батальйону. У боях на Луганщині під ворожим обстрілом Сергій Яндульський виніс у безпечне місце й надав першу допомогу пораненому солдату, врятувавши йому життя. Восени 2022-го на передових позиціях у Донецькій області дістав поранення плеча й стегна, але зміг організувати вогонь підрозділу та завдати втрат противнику. У березні цього року йому було присвоєно звання Героя України.

– Моя нагорода – це не моя особиста заслуга, а результат зусиль багатьох побратимів, які мужньо разом зі мною виконують бойові завдання. На початку повномасштабного вторгнення ми прикривали державний кордон на Волині, пізніше брали участь у бойових діях на Житомирщині, – згадує офіцер. – Вдалося витіснити російські війська. Пізніше нас перекинули на Луганщину – у район Сєвєродонецька й Лисичанська. Також виконували бойові завдання у передмісті Бахмута.

Герой України розповідає, що дружина Юлія довго не могла завагітніти, але це сталося, коли військовий отримав відпустку після другого поранення. Тоді він домовився з командуванням, що його відпустять на пологи.

Донька Сергія та Юлії – Ярослава – народилася 10 травня у Рівненському обласному перинатальному центрі. Дівчинка вагою 3050 грамів і зростом 53 сантиметри. Ім’я дитині, за словами батьків, обрали невипадково.

– Це сильне, енергетичне, українське ім’я. Ярий і слава. Хотіли відобразити ситуацію, яка є сьогодні, в її імені, щоб вона була сильна дівчинка. Я старалася всю вагітність чоловікові передати всі відчуття, які переживала. Він був постійно зі мною, звичайно, на мобільному зв’язку, – розповіла породілля. Юлія мріє, щоб їхня Ярослава в майбутньому обрала професію, яка допомагатиме людям.

– Дуже хотіла б, щоб доня стала військовим лікарем. Щоб рятувала життя, щоб несла місію доброти в цей жорстокий світ, – зауважила жінка.

– Ще за декілька місяців до пологів відпрошувався вже наперед у командира. Прийшов термін, який лікарка визначала, написав рапорт. Дуже хотів підтримати дружину. У такий нелегкий час для нашої країни – народження нового життя – це диво, це щастя, – поділився своїми відчуттями тато-Герой. – Адже ми боремося за майбутнє наших дітей, за мирне життя в успішній Україні.

Сергію Яндульському довелося воювати з кадровими російськими військовими, кадирівцями, «вагнерівцями», мобіками з так званих «ЛНР», «ДНР».

– Усі вони – зазомбовані істоти, яких не варто називати людьми, – продовжує підполковник. – Найважливіше, що я хочу сказати – вони бояться нас, а тому потрібно йти вперед та відвойовувати своє. Мій підрозділ боєздатний завдяки поєднанню людей з бойовим досвідом та тих, хто нещодавно поповнив лави Збройних сил. У одних є знання та досвід, у інших – бажання вчитися. Вони доповнюють один одного в єдиній меті – перемогти. Я дуже сподіваюся, що наші вміння стануть нам у пригоді під час звільнення українського Криму, де ми зможемо продемонструвати усе, на що здатні «Едельвейси».

Олесь ТИХОНЕВИЧ

Читайте також: 

• «Получився сюрприз»: на Волині мобілізований учитель приїхав на свято до випускників
• • Волинський військовослужбовець, який був у полоні – одружився