Два тижні без повітряних тривог: як журналістів із Запоріжжя дивувала Волинь

Знайомство з чудовим Поліським краєм розпочалося з його візитівки – унікальної споруди ХІV ст., пам’ятки архітектури та історії національного значення – Замку Любарта, пише Міг.

Ця древня споруда настільки популярна в країні, що в’їзна вежа замку зображена на двохсотгривневій купюрі. Серед безлічі історичних артефактів нашу увагу привернув експонат з історії типографського друку – старовинний лінотип – прапращур тих машин, які журналістам доводилось ще бачити у 90-х роках минулого сторіччя. Часу для більш детальної екскурсії було замало, бо журналісти поспішали до редакції однієї з популярних регіональних газет.

Із Луцька вони помчали через ліси з корабельними соснами на Шацькі озера, які називають очами Волині.. Територія, на якій розташовано 30 озер, називається Шацьким поозер’ям. Для охорони рідкісних природних комплексів у 1983 році тут створено національний природний парк. Найбільше – озеро Світязь (27,5 кв. км), на березі якого ще за радянських часів було побудовано багато санаторіїв і пансіонатів, а вісім років тому – і базу відпочинку Національної спілки журналістів України «Світязь».

Потім журналісти вирушили на екскурсію у невеличке містечко Шацьк, іменем якого і названі озера. Ще недавно його вважали селищем міського типу, але тепер воно вже нагадує перевалочну станцію, через яку натовпи відпочиваючих плинуть до заповітного Світязя. Дивно, бо в Шацьку є своє озеро – Люцимер, нехай не таке велике, але ж теж з серії карстових озер. На березі у цей день було не багато людей, бо Люцимер хмурився, по його поверхні ходили хвилі, які збирав сильний вітер. Оглянувши варті уваги місцеві пам’ятки, повернулись у пансіонат.

На його території знаходиться невеличкий храм Різдва Іоанна Хрестителя.

Передостанньою стала зустріч з запорізьким поетом Володимиром Голянчуком, який зараз перебуває у селі неподалік від Шацька. Він читав свої нові вірші, пригощав тушкованими грибами, які назбирав самотужки, і з задоволенням забрав з собою волинські газети і журнали, які ми йому привезли, щоб передати їх селянам, які дуже поважають друковані видання і передають їх із рук у руки. «Зараз газети також важливі, як і зброя, проти ворожої пропаганди та фєйків, – каже Володимир. – і прості люди це прекрасно розуміють»

Побачили вони ще одну базу відпочинку волинських журналістів, яку збудував, свого часу, Євгєн Хотимчук. Вона знаходиться на березі озера Пісочне, серед лісу, прекрасне місце для риболовлі, грибної та ягідної охоти та відпочинку від міського шуму. 

Журналісти покидали Шацькі озера з прихованим жалем. Адже за час їхнього перебування тут не пролунало жодного сигналу – повітряної тривоги, що дало  можливість відпочити від шалених буднів. 

Читайте також:

• Подорож на Волинь з Дмитром Комаровим: село амазонок, дикий мед та дух давніх традицій
• Ціни, пончики, вугрі та благодійність: як минають останні дні туристичного сезону на Світязі
• Таємниці Шацьких озер: подорож з Дмитром Комаровим
• На Світязі помутніла вода: що не так із популярним озером на Волині