Фільм волинського режисера побив усі рекорди за бюджетом, популярністю та касовими зборами за останні 30 років
Художній фільм волинського режисера Олеся Саніна «Довбуш» — це розкішна історія про кохання, насильство та зраду на тлі замків, сіл та захоплюючих українських краєвидів XVIII століття
Захоплююча гостросюжетна драма про легендарну постать, схожу на Робін Гуда, в Україні XVIII століття, вразила багатьох українців та стала проривним хітом осені 2023 року, оскільки присвячена національному самовизначенню та боротьбі із загарбниками.
Про це йдеться у спецрепортажі The Washington Post, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
Художній фільм «Довбуш» переглянули понад 500 000 глядачів і він побив рекорди касових зборів, заробивши близько 2 мільйонів доларів — величезна сума для українського кінематографа — що робить його другим найкасовішим українським повнометражним фільмом з часів незалежності у 1991 році. Крім того, це перший в Україні двогодинний домашній блокбастер з рекордним (для України) бюджетом – близько 5 мільйонів доларів.
У фільмі розповідається про Олексу Довбуша – історичну постать, овіяну міфами та сюжетом багатьох народних пісень та переказів. Він воював проти польської шляхти — яка на той час панувала над його областю на заході України. Гроші, які він брав у поміщиків, він потім роздавав бідним селянам — принаймні за місцевими переказами.
«Це українське «Хоробре серце». Я вважаю феноменальним те, що ми досягли такого успіху під час війни, хоча це, ймовірно, сталось і завдяки війні. Я завжди вірив в успіх фільму, але касові збори мене здивували», – зазначає Даніель Білак, канадець, який живе в Україні і є одним із продюсерів фільму.
Популярність «Довбуша» відкриває вікно в Україну після більш ніж півтора року жорстокого вторгнення Росії. Це нація, яка ще любить дивитися фільми та потребує розваги, але також жадає наративів, які відображають боротьбу країни за існування.
Фільм також став частиною самих військових зусиль, враховуючи силу його месиджу та емоції, які він викликає — що не залишилося поза увагою українських чиновників. Білак сказав, що понад 12 000 солдатів переглянули фільм у різних місцях країни — іноді на відкритих полях поблизу лінії фронту — під час показів, організованих українськими офіційними особами.
Вихід фільму у прокат був випадковим, як стверджують творці фільму — і він майже взагалі не потрапив у прокат. Зйомки завершилися у липні 2021 року, тоді як війна з Росією ще обмежувалась окремими районами Донецької та Луганської областей. Наступного року, після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, прем’єру, заплановану на травень, було відкладено до остаточного завершення війни.
Але режисер Олесь Санін, який став співавтором сценарію фільму, сказав, що переконав дистриб’юторів врешті-решт випустити його, адже після року війни українці вже відчули «духовну перемогу».
За словами Білака, уряд не брав участі у виробництві фільму, а Державне агентство з питань кіно забезпечило основну частину початкового фінансування — приблизно 2,5 мільйона доларів — але у формі позики, яку потрібно повернути з прибутку від фільму.
Для багатьох глядачів фільм є «катарсисом». В українців ще «багато залишилося боротьби» у війні проти Росії. Фільм «показує, що у нас триває історія боротьби за свободу. Але ми ніколи не здаємося».
Деякі з тих, хто брав участь у створенні фільму, кажуть, що частково його привабливість полягала в тому, що він був історичним — навіть якщо частина цієї історії оповита народними казками та легендами.
В одній частині фільму йдеться про зустріч Довбуша з Баал Шем Товам, засновником хасидського руху в юдаїзмі XVII століття, який нібито дав притулок Довбушу, коли той втікав від польської влади. Переказ свідчить, що Довбуш на знак подяки подарував йому свою сопілку.
Існують суперечки, чи справді відбулася ця зустріч, закріплена у народній казці, але Люцер Тверскі, американський актор, який грає Баал Шем Това — і прямий нащадок містика — сказав, що це повністю українська історія, протистояти заявам Москви, начебто Україна не є окремою державою.
«[Довбуш] справді відповідає поточним подіям, особливо враховуючи, наскільки Росія намагається заперечувати українську історію. Це історичний фільм. Я маю на увазі, що це теж міфологічна історія, але національна міфологія в певному сенсі є частиною національної історії. Тож це, безперечно, одна із причин його популярності», – пояснює Тверскі.
Він нещодавно повернувся до Сполучених Штатів після того, як кілька тижнів провів в Україні на прем’єрі, а потім з’явився на показах.
«Реакція глядачів була «дуже, дуже емоційною — багато коментарів були просто чудовими, але не повністю сформованими думками. Люди підходили до мене після фільмів і казали, що це вже третій або четвертий їх перегляд і вони продовжують його дивитися знову і знову, і знову», — розповідає Тверскі.
На показі для десятків військовослужбовців наприкінці вересня 2023 року у громадському центрі у Києві військові чиновники провели церемонію нагородження членів сімей дев’яти загиблих солдатів.
Сім’ї виглядали приголомшеними, коли отримували нагороди для своїх синів, чоловіків і батьків.
Після перегляду фільму, 56-річна Галина Коваль, син якої Леонід Пономаренко загинув у серпні 2022 року від артилерійського обстрілу під Краматорськом на сході України, сказала, що фільм їй сподобався, хоча інколи було важко дивитися насильство.
«Насильство було жахливим, тому що війна — це жахливо», — сказала вона, тримаючи в руках фотографію сина, яку вона привезла зі собою, а також посмертну медаль, яку він отримав «за мужність».
Довідково: Олесь Санін родом із Камінь-Каширського, навчався у Луцькій гімназії №4.
Читайте також:
- Понад 2 мільйони гривень: відомий співак з Луцька Монатік розсекретив найдорожчий подарунок, який робив дружині
- Фронтмен гурту «Kalush Orchestra» Олег Псюк - продюсер відомого співака з Волині Yaktak, - ЗМІ
- Друга спроба завершилась успіхом: як лучанка з унікальним тембром підкорила сцену «Голосу країни»
Будь в курсі усіх новин
