«Громадяни СРСР», підприємці та люди з достатком – серед боржників за воду у місті на Волині

Але це аж ніяк не стосується людей, які проживають на окупованих територіях, а також тих, котрі мешкають у місцевості, де ведуться бойові дії. Однак на превеликий жаль більшість сприйняли мораторій як можливість взагалі не платити ні за що, мовляв, війна все спише. І що найбільше дивує, цим скористалися жителі тих регіонів, які далеко від фронту. 

У Володимирі борг перед КП «Володимирводоканал» сягає близько 6 мільйонів гривень. Найбільша сума боргу одного споживача – 70 тисяч гривень. Здебільшого не платять люди, які мають гроші. Зокрема підприємці, а також ті, у яких є по кілька автівок, котрі мають нерухомість, яку здають в оренду, загалом, забезпечена категорія населення. Натомість пенсіонери справно сплачують за усі послуги. 

 Разом із тим, є категорія людей, які живуть за своїми законами, вважають Україну неіснуючою державою та категорично відмовляються платити за електроенергію, газопостачання, водопостачання тощо. Вони називають себе «громадянами СРСР, кредиторами, вигодонабувачами бенефіціарами штучної людини, персонами, фізичними особами». Трохи дивно, чи не так? Ці особи говорять одним ж і тими завченими фразами, коли у них цікавляться, чому не платять за послуги, стверджують, що все має бути безкоштовно, тому ні за що не платять. 

Двічі працівникам водоканалу довелося відключати від мережі водовідведення одну з таких «громадянок СРСР», однак згодом вона самовільно втручалася у мережу й продовжувала користуватися послугою. Коли ж приїхали втретє, накинулася на слюсарів з палкою. За фактом побиття порушене кримінальне провадження. Лише за четвертим разом таки вдалося загерметизувати трубу за присутності представників поліції, які не вперше приїжджають за викликом комунальних служб до цієї жительки. Цього разу вона не змогла перешкодити працівникам підприємства виконати свою роботу. Все, що їй залишалося, - хамити й ображати їх. До слова, у тому ж будинку проживає сім’я внутрішніх переселенців, які сплачують за оренду житла та комунальні послуги. Вони були неприємно здивовані, дізнавшись про таку сусідку. 

  Через іншу таку громадянку жителі багатоповерхівки залишились без газопостачання, щоправда, наступного дня його увімкнули. Жінка є підприємницею. Її борг лише перед водоканалом становить понад 10 тисяч гривень. Мешканці цього будинку, серед яких здебільшого пенсіонери, обурені такою поведінкою, бо усі справно сплачують за послуги. Наразі її справою займається суд. 

Від початку скасування мораторію з боржників «Володимирводоканалу»  вдалося стягнути 400 тисяч гривень. Варто зауважити, не усі добровільно почали сплачувати борги. У більшості випадків на їхнє рішення вплинули судові рішення, в результаті яких були заблоковані банківські картки. Так, один чоловік після того, як не зміг скористатися карткою, віднайшов 20 тисяч гривень аби розрахуватися з підприємством. В іншому випадку постраждала пані, котра давно проживає в іншому місті, але прописана за адресою, за якою утворився борг. Поки батьки були за кордоном і справно пересилали кошти молодшій доньці, аби та платила за комуналку, та цього не робила. Таким чином утворився кількатисячний борг, через який рішенням суду буди заблоковані банківські рахунки усім членам сім’ї. 

 Ще одна споживачка ігнорувала усі попередження водоканалу, не йшла на контакт із контролерами, та коли побачила перед будинком техніку та працівників підприємства, котрі приїхали відключати від водопостачання, віднайшла кошти. 

 Родина, яка не платила роками за воду, на початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон. Її борг перед підприємством становить 60 тисяч. У новій країні вона добре себе почувала, усі її члени отримували соціальні виплати допоки одного дня банкомат відмовив у видачі коштів.  

На жаль, випадків, коли люди починають сплачувати борги після того, як «півень клюне», чимало. При тому дивним чином одразу віднаходять кошти. Тут саме собою виникає запитання: чому не платити вчасно, а збирати кілька тисяч, до яких додається сума судового та виконавчого збору, інфляційних витрат, пеня та сума основного боргу? Разом із тим варто зауважити, метою водоканалу не є відключення послуг, навіть більше, він іде на поступки споживачам, і у разі неможливості повної оплати, пропонує реструктуризацію заборгованості. На жаль, не усі цим користуються, і продовжують вперто не платити, сподіваючись, що війна все спише. Але помиляються. Війна може й спише, але не усім. 

Люди не хочуть розуміти, що від їхньої платоспроможності залежить повноцінна робота підприємства, й водночас їхній комфорт. Адже водоканал щомісяця сплачує мільйон гривень за електроенергію, податок за користування надрами. Крім того, задля збереження водогону у належному стані здійснюється закупівля необхідних матеріалів. А щоб аварійні бригади мали можливість виїжджати на виклики, проводиться закупівля паливно-мастильних матеріалів. І насамкінець, потрібно платити заробітну плату працівникам.

Але прикриваючись війною, попри те, що у нас не ведуться бойові дії й усі підприємства працюють, люди знаходять причини не платити. При цьому чомусь не відмовляються від надання послуг, навіть більше, як тільки виникають проблеми з водопостачанням чи водовідведенням, одразу телефонують на водоканал. Та й, як показало життя, а саме ситуація з обстрілами об’єктів критичної інфраструктури, з-поміж усіх благ, якими користується людство, і яких ніколи нічим не заміниш, є саме вода. На сьогодні це ще й комфорт, омитий кров’ю наших воїнів, який ніхто не цінує. На жаль.

Жанна БІЛОЦЬКА 

Читайте також:

• Третя платіжка за газ на Волині: коли й кому надійде та скільки доведеться платити
• «Немає де приготувати їжу»: жителі багатоповерхівки на Волині через борги сусідки залишилися без газу
• Працівники ТЦК крали газ з магістралі під час комендантської години