«І хірург, і терапевт, і психолог»: історія волинського ветеринара з династії лікарів

Олександр Онищук із Рожища вже понад 30 років лікує тварин і продовжує ветлікарську справу своєї мами - нині він провідний спеціаліст районного відділу обласної ветлікарні.
Що найважче у професії та чому ветеринар повинен бути і хірургом, і терапевтом, і психологом, а також про що мріє — розповів Суспільному.
Олександр розповів, що він з династії ветеринарів і з дитинства бачив, як тварин лікувала мама.
«Ветлікар — він і хірург, і терапевт, і психолог, і гінеколог — все в одному. Тобто приходиш до тварини, треба спочатку поговорити з людиною, знати, що в неї на думці, що в неї в голові. Потім прийти до тваринки, і з неї розв'язувати ці питання, які є», — каже ветеринар.
З його слів, люди в селі живуть з господарства, тому покладають на нього великі надії, коли домашні тварини хворіють, хочеться їх спасти.

Абрамович Оксана Сергіївна уже на пенсії. Тримає вдома курей-бройлерів, котів, собак і кролів. Про ветеринарного лікаря каже, що з чим до нього не звернеться, з тим він і допомагає. Цього разу Олександр Онищук прийшов вакцинувати до господині кролів.
«Кролик захворів — значить кроликів лікує. Свинку – значить свинку. Собачку, значить собачку. І вдень, чи вночі, він ніколи не відмовляв», — говорить жінка.

Олександр Онищук каже, що іншого вибору професії не мав, бо вся родина лікарів. З самого дитинства ходив на роботу до мами, яка теж була ветеринаркою.
«Сьогодні до нас звернулося кілька людей зі своїми проблемами. Ми повинні виїхати на виклики і їх обслужити. Беремо сумку-холодильник, зараз візьмемо вакцину з холодильника. Щоб не порушити температурний режим і рушаємо», — каже ветеринар.

У Валентина Дерди із Рожища три собаки — одна власна, дві прихистив, як волонтер. Чоловік підбирає безпритульних собак і доводить їх до порядку: обробляє від гельмінтів, робить щеплення. Зараз викликав ветлікаря, щоб зробити стерилізацію собакам та вакцинацію від сказу.
«Це дуже хороший лікар Олександр. Мені коли отруїли собаку, я аж мало не плакав, це треба було бачити просто і він виходив її, він спас. Він вміє, знає, що треба робити. Дуже хороший лікар, я дуже його поважаю», — говорить чоловік.

Найважче дивитися, коли приходиш до тварини та бачиш, що вже безнадійно, що нікого не можеш врятувати, каже ветлікар.
«Це важко на душі, часом такі бувають випадки, що бачиш, що вже все. І цій людині пояснити, що вже тут медицина нічого не зробить, от то найважче таке дивитися на тварин, яким не можна допомогти», — говорить ветеринар.

Далі Олександр Онищук продовжує роботу на виклику у селі Кременець. Там у господині захворіла корова. Вона не встає на ногу.
«Температури у корови немає. На ногу праву не встає, бо забій отримала. Значить — запалення місцеве», — озвучує діагноз після огляду тварини ветлікар.

Робочий день Олександра Онищука триває з 8:00 до 17:00, субота-неділя — вихідні. Хоча бувають випадки, коли доводиться надавати невідкладну медичну допомогу тваринам і у вихідні. Професію, каже чоловік, свою любить і ні разу не пошкодував про такий вибір.
Читайте також:
- На полі без вихідних: як тривають жнива на Волині попри тривоги і нестачу людей
- Після втрати брата на війні - знову в полі: як родина з Волині вирощує хліб і допомагає армії
- Як позбутися слимаків у погребі: прості методи, які реально працюють