Шлях від патрульного до захисника України: історія життя Героя з Волині Івана Горбача

Про захисника України Івана Горбача пише Нова доба.

Народився Іван 3 березня 1994 року. Мав старшу сестру та молодших сестер і брата. Навчався у місцевій школі, потім в училищі у Колках на тракториста. З юнацьких років був досить активним: брав участь у туристичній діяльності та займався спортом, зокрема важкою атлетикою, й навіть мав нагороди.

«Під час навчання в училищі разом із ще двома товаришами вирізнявся тим, що не мав тяги до шкідливих звичок. Після закінчення навчання хотів іти на строкову службу в десантні війська. Однак через операцію батька і сімейні обставини йому дали відстрочку. А вже потім потрапив у внутрішні війська», – розповідає його мама Наталія Григорівна.

Після демобілізації Іван подався працювати в поліцію, закінчивши профільний заклад у Сокиричах, й згодом переїхав до Луцька, де проходив службу в патрульній поліції. Паралельно із цим вступив до поліцейської академії в Києві.

«З початком російсько-української війни син долучився до спецпідрозділу МВС «Світязь» та виконував бойові завдання на Харківщині та в Маріуполі, – продовжує матір Героя. – Коли почалось повномасштабне вторгнення, саме був у Маріуполі».

Згодом Іван Горбач перейшов до підрозділу «Лють», у складі якого звільняв м. Лиман та Харківську область. За певний час чоловік покинув службу в поліції і трохи побув вдома. Однак, за словами матері, не міг спокійно сидіти й за кілька місяців знову одягнув однострій.

«Після служби в поліції він підписав контракт із ЗСУ й деякий час був в транспортних військах та підвозив пальне, але потім почав освоювати нову для себе спеціальність дронщика. В подальшому воював у складі 14-ої ОМБР ім. Князя Романа Великого, – продовжує пані Наталія. – У квітні його поранив ворожий дрон і син провів два місяці у госпіталі. Але мені про це він не говорив, а лише сестрам».

Перед війною, у вересні 2021 року, у Івана помер батько. В травні 2022-го – через складні операції на нирках – не стало його дружини, з якою прожили шість років. Дітей у них не було. Але Іван залишався відданим сім’ї та друзям, завжди дбав про сестер і брата. Пані Наталія підкреслює: «Дуже уважний, люблячий син. Завжди приходив на допомогу».

За словами матері, сестри та брат рівнялися на нього. Старша донька Софія закінчила військовий ліцей у Луцьку та наразі вчиться у КПІ ім. Сікорського на спеціальності «Кібербезпека і спецзв’язок», вона вже військова. Молодший син Григорій теж вступив до військового ліцею в Луцьку.

Останній раз мати бачила свого Івана в серпні цього року, коли він приїжджав на кілька днів додому.

«Він виходив з позиції і в нього поцілив ворожив дрон. Вранці 6 жовтня ще написав, а вже ввечері не вийшов на зв’язок. Я сподівалась, що, може, він на завданні, як бувало раніше. Але вже 8 жовтня мені повідомили про його миттєву загибель», – каже згорьована матір.

Іван Горбач загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині, до останнього подиху залишаючись вірним присязі.

У рідному Старосіллі місцеві жителі зустрічали Героя навколішки, створивши живий коридор із державними прапорами та квітами. У супроводі військового оркестру, похоронний кортеж рушив у Колки до Свято-Миколаївського храму ПЦУ. По звершенню чину похорону, Героя провели до місця вічного спочинку на кладовищі села Старосілля. Слова підтримки рідним висловили представники місцевої влади, священнослужителі, працівники ТЦК та СП.

Світла пам’ять Герою України!

Сергій ГУСЕНКО