«Караїмська кенаса в Луцьку простояла століттями, але не пережила пожежі 1972 року» – Олександр Котис

«Караїмська кенаса в Луцьку простояла століттями, але не пережила пожежі 1972 року» – Олександр Котис

У Луцьку презентували подкаст «Karaj Awazy / Голос караїма», присвячений історії та культурі караїмів – громади, яка жила у нашому місті від XV століття і залишила по собі глибокий слід.

Окремий епізод подкасту розповідає про караїмську кенасу – храм, що століттями був духовним і культурним центром луцьких караїмів.

«Караїмська кенаса в Луцьку була зведена приблизно у XVII столітті. Вона простояла кілька століть, пережила війни та зміну епох, але у 1972 році згоріла під час пожежі. Її архітектура була цікавою й унікальною, з подвійним дахом і вікнами, що виходили на річку Стир.

На жаль, після пожежі споруда назавжди зникла з міського ландшафту», — каже волинський краєзнавець та начальник відділу охорони культурної спадщини Луцька Олександр Котис.

«Караїмська кенаса в Луцьку простояла століттями, але не пережила пожежі 1972 року» – Олександр Котис
ЗА ЦИМ СУЧАСНИМ БУДИНКОМ НА ВУЛИЦІ КАРАЇМСЬКІЙ БУЛА РОЗТАШОВАНА ЛУЦЬКА КЕНАСА. ФОТО ХРОНІКИ ЛЮБАРТА 

«Караїмська кенаса в Луцьку простояла століттями, але не пережила пожежі 1972 року» – Олександр Котис
ВИГЛЯД ЛУЦЬКОЇ КЕНАСИ У 1930-Х

Подкаст також відтворює атмосферу життя громади. Відомо, що у кенасі гостей завжди садили на найпочесніше місце біля вівтаря, а після молитви караїми обов’язково запрошували їх до своїх осель. Ці неголосні, але глибокі традиції формували обличчя громади, яка протягом століть жила у Луцьку.

Проєкт «Karaj Awazy» складається з п’яти епізодів і розповідає не лише про храм, а й про походження караїмів, особливості їхньої віри, кухню, відомих діячів та унікальну мову, що нині перебуває на межі зникнення.

Назва подкасту відсилає до журналу «Karaj Awazy», який видавався саме у Луцьку в 1931–1938 роках і став першим і єдиним періодичним виданням караїмською мовою у світі.

Усі епізоди можна послухати на популярних подкаст-платформах. linktr.ee/karajawazy.

Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург.

Читайте також: 

Можливо зацікавить