Коли буде Вербна неділя 2024 року: як змінилася дата через новий календар

Однак, перехід жодним чином не вплинув на Великдень та ті свята, що пов'язані з його датою святкування, інформує ТСН.

Вербна неділя — остання неділя Великого посту. З неї розпочинається Страсний тиждень з найурочистішими святкуваннями Великого четверга, Великої п'ятниці та Великої суботи. Вербна неділя нагадує про в'їзд Ісуса в Єрусалим. Хоча Христос їхав на віслюку (який символізує служіння і непридатність до війни), його зустрічали як царя, пише Сестри.

Вербна неділя — це рухоме свято, яке завжди святкується рівно за сім днів до Великодня. 2024 року православні християна будуть святкувати Великдень 5 травня, а християни західного обряду — 31 березня. Відповідно, Вербна неділя за Юліанським календарем припаде на 28 квітня, а за Григоріанським — на 24 березня. До прикладу, цьогоріч у Польщі її відзначають 24 березня. В Україні Вербну неділю у 2024 році святкуватимуть 28 квітня.

Історія свята

Вербна неділя — одне з найголовніших християнських свят, яке пов'язане зі святкуванням Великодня. Цікаво, що в давнину це було народне язичницьке свято, яке поступово злилося з християнською подією — входом Ісуса Христа до Єрусалиму.

Напевно, кожен з нас пам'ятає з дитинства веселу приказку "Не я б'ю, верба б'є, за тиждень — Великдень". Це одна з основних традицій Вербної неділі, святкування якої тісно пов'язано зі світлим Христовим Воскресінням.

Наші предки називали Вербну неділю також Вербицею. Це було популярне народне язичницьке свято, яке, з приходом християнства на територію сучасної України, злилося із важливою християнською подією — входом Господнім до Єрусалима. Неодмінним атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома "побити" рідних та друзів.

Верба в нашій країні замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це — перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи.

Що не можна робити у Вербну неділю

Наші предки цього дня намагалися дотримуватися деяких заборон:

• не займалися важкою фізичною працею;
• не шили, не вишивали і не в'язали;
• не сварилися і не лихословили.

Також було заборонено пишно святкувати. Тому, навіть, якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Все ще триває Великий піст, тому під забороною м'ясо, яйця, молочні продукти.

Читайте також:

• На Волині депутати проти продовження оренди Успенського собору УПЦ МП
• Нещасні люди: священник з Волині висміяв портрети очільників єпархій на церковних календарях
• Раніше Волинська єпархія УПЦ МП мала репутацію проукраїнської, але через митрополита Нафанаїла сталося протилежне, - священник з Луцька