Більше ніж хобі: історія рибалки з Волині, який більше пів століття з вудкою

Про це пише Олена Бичкова для видання «Нова доба».

Посвята в рибалки

– Родом я із села Кукли, – розповідає Федір Феодосійович. – Батько риболовлею «не хворів», а от із друзями-хлопчаками я із саморобною вудочкою карасі вирушав ловити, ставили також «решета» на в’юни. Рибальством серйозно зацікавився, коли за розподілом після Луцького педучилища приїхав учителювати до Новосілок. Будинок господарів, у яких став винаймати житло, стояв за 50 метрів від річки, тож я і собі вирушав до Стиру із вудкою.

Втаємничив мене у цю справу їхній сусід – дід Семен Балюк. Він, можна сказати, посвятив мене у рибалки. А сталось це вже після того, як я допоміг «врятувати» його вудку. Був за метрів тридцять від діда, коли побачив як лящ «вкрав» у нього знаряддя рибальства. Тоді скоріше і шубовснув у воду та схопив вудилище, що пливло за течією. Як рибалка зі стажем, він особисто прикормлював рибу і тоді запрошував мене разом із ним порибалити.

Любитель лише літньої риболовлі

Через три роки вчитель географії перевівся до Комарового – теж знаного села рибалок, з якими зав’язав знайомство. Ті поділилися й інформацією про рибні місця, й особливостями рибальства як на річці, так і на так званих озерах – невеликих водоймах, що залишаються після розливу Стиру, або ж утворились в його старих руслах.

– Пам’ятаю, як познайомився із Павлом Городом, на жаль, вже покійним, – продовжує Федір Макарчук. – Його називали «риб’яча смерть», бо зловити рибу він міг у будь-яку пору доби чи року, при любій погоді. Щось і в нього перейняв. Якось побачив, як з його вудки карась із гачка зірвався, та він спокійно з-під берега з води його дістав. З’ясувалось, що ця риба не втікає відразу, а ховається в мул, стоїть на місці. Потім і собі таке практикував.

Риболовлю пан Федір признає лише в теплу пору року. Бо ж зимою холодно, снасті інші треба, та й одного разу провалився під лід. Тож сказав собі: «Оце перший і останній раз взимку рибалив». А влітку така краса навкруги – чого один схід сонця вартий! А ще можна й за ондатрою чи качками поспостерігати, лебедями помилуватись. Тоді й забуваєшся про все, відпочиваєш душею, набираєшся позитивної енергії.

Хто вигадав, що рибалки люблять прибрехати?

Найбільше полюбляє чоловік тягати карасів, коли при кожному пірнанні поплавка серце так і тьохкає. Зі спінінгом не надто бажає вирушати на річку, та й здоров’я підводить, багато не находишся. Хоча в його садку побували і плотва, краснопірки, коропи, щуки, ловив і сомів.

– На річці донки ставили. Прилаштуєш їх, та й на сінокосі під скирту: лежиш, чекаєш, – пригадує він.

Зазвичай на гачок втрапляв улов вагою до двох кілограмів, а найбільший, вже давненько це було, в ночви не помістився.

Не знаю хто це вигадав, що рибалки люблять прибрехати, бо Федосійович про свої рибальські трофеї розповів чесно: «Великих рибин, щоб похвалитися, ото крім того сома, не ловив. Мені важливо, аби кльов був хороший. Якось, пам’ятаю, влітку карасів розміром із долоню впіймав сотню, якщо бути точним – сто шість штук, син порахував». Журиться, що цьогоріч мало риби, бо ж небагато було весною води в річці і «по лузі, де зазвичай риба нереститься, як розіллється Стир, весною у туфлях ходили».

Найкращий поплавок – із пір’їни буська

Рідним значно легше вибрати подарунок Федору Федосійовичу – все, що стане в нагоді рибалці. Хоча, наприклад, поплавки він визнає лише власноруч зроблені. І знаєте із чого? Звичайно із пір’їни, але… буслячої. Щоправда, їх відшукати – то це ще така задачка із зірочкою. А грузила з олова виливає сам.

– Якщо гарно відрегулювати грузило і використовувати цей саморобний поплавок, то ніякий вітер не завадить риболовлі, – каже співрозмовник. – Якось приїжджав на гостину до нас в село львів’янин. Вудка дорога, а поплавок переламався. Я йому свій подарував, то потім він розповідав, що всі друзі йому заздрили, бо ж і у вітряну погоду міг гарно порибалити. Він мені в знак вдячності набір гачків імпортних презентував.

Одинадцятирічна внучка вже має власну вудку

В батька пішли й троє синів – теж із вудочками люблять посидіти біля водойми. Старший Тарас навіть був головою Луцької районної організації товариства мисливців і рибалок, нині він захищає Україну. Як у відпустку потрапляє у рідні краї, то не минає нагоди із сином на річку з вудкою вирушити.

Звичайно, своїми секретами рибальства дідусь поділився із онуками, їх у нього двоє. Має п’ять онучок, одна з них –  шестикласниця Оля – не гірше за будь-якого хлопця і наживку вчепить, й вудку закине. Вона вже має й своє власне рибальське знаряддя, яке отримала в подарунок. А от дружина Любов, хоч і виросла на річці, до рибальства так і не долучилась. Зате якими смачними рибними стравами частує рідних! У їхній родині усі полюбляють свіженьку рибку.

Фірмові карасі в сметані

Сам господар не лише рибу почистить, а й може зготувати свої улюблені карасі в сметані. Не минаю нагоди  і прошу поділитись кулінарним рецептом.

– Важкого тут нічого немає, – охоче відгукується на моє прохання рибалка. – Берете смажені карасі і складаєте в казанок чи каструлю, змащену смальцем. Рибу перекладаєте нашаткованою цибулею та морквою, кожен шар перемазуєте густою домашньою сметаною – і на плиту. Треба томити на слабкому вогні не менше години-півтори, тоді й кісточки не відчуєте. А смак! Словами не передати.

Де ж як не в Комаровому вміють готувати наваристу смачнючу юшку. Тому запитую і цей рецепт приготування. Дізнаюсь, що крім городньої зелені бажано вкинути в казан й пучок кропиви. Наприкінці приготування в юшку вмочують обгоріле березове поліно, наче гасять там. Це додасть страві неабиякого аромату. Специфічного смаку надає влита наприкінці невелика порція горілки – грамів сто на 8-10-ти літровий казан. Ну, а щоб рибу не переварити, то потрібно слідкувати за… її очима – побіліють, отже готова.

І рибі смакують пироги

А як же щодо кулінарних вподобань самої риби? Скаржаться рибалки, що дуже вже вибагливою стала вона – прикормки он вже із найрізноманітнішими смаками у продажі, а вона все носом крутить.

– Я магазинними прикормками не користуюсь, – зізнається пан Федір. – Варю сам: із перловки, кукурудзяних паличок, з додаванням ваніліну. Прикормлюю на ніч, можу іще й на другий день приїхати велосипедом, щоб підкормити, а потім вже вмощуюсь із вудкою на березі. Закидаю одночасно вудилища з різними наживками – черв’яком, опаришем, перловкою. Пам’ятаю, як у знайомого суперкльов  був, а ловив він на… пиріг. Домашнє тісто запашне, це вам не хліб. Хоча і його, розмішаного із жовтком, риба полюбляє. Бувало, що й смакувала просто скоринкою хліба на гачку. Ще пригадую, як колись добирався до водойми велосипедом і двічі цеп злітав. Приїхав, а руки всі в мастилі, цього запаху не так то легко позбутися. Та переживав даремно – навпаки, такий кльов був! Так що хто цю рибу зрозуміє, наживка із яким смаком їй до вподоби.

Це вже більше ніж хобі

Згадує Федір Федосійович як років двадцять тому любили рибалки вечорами збиратись на березі Стиру – зварити юшку, почастуватись і поспівати. Який то спів Стиром розносився! Сам комарівець разом із дружиною славить Бога в церковному хорі, колись виступав у складі вчительського колективу «Мрія». Час летить, чимало вже відійшло у Вічність з їхньої рибальської компанії. Та й вдома у подружжя вже давно не лунало пісень,  вони, як і всі українці, допомагаючи військовим, чекають перемоги.

День рибалки мешканці Комарового обов’язково будуть відзначати, адже тут чимало справжніх рибалок. «А не здобувачів риби», – підкреслює мій співрозмовник. Бо ж потрібно дбати про те, аби і внуки-правнуки могли насолодитись азартом риболовства, відпочинком із вудкою в руках.

Серед справжніх поціновувачів рибальства в Комаровому – Анатолій Семенюк, Володимир Волох, Віктор Ярошик, Сергій Тимощук, Віктор Кушко, Леонід Тимощук, Сергій Тарадюк і навіть настоятель місцевого храму о. Роман Кравчук. Це вже більше ніж хобі, а  частина філософії життя залюблених у красу рідного краю людей.

Фото із домашнього архіву

Федора Макарчука Читайте також: 

• Не тільки Світязь: на Волині є ще одне озеро, яке підкорює тишею та хвойним ароматом
• У Дніпрі чоловіки зловили величезну рибину. Відео
• Волинянин незаконно наловив риби на понад 60 тисяч гривень: як його покарають