загиблі Герої Нововолинськ Рушник Пам’яті

У Нововолинську продовжують вишивати 20-метровий «Рушник Пам'яті». Уже готова третину виробу. Загалом на полотні має бути 150 імен та прізвищ загиблих із Нововолинської громади захисників.

Гроші на тканину та нитки передали від продажу речей на ярмарках слухачі Університету вільного часу, – про це Суспільному розповіла радниця міського голови Катерина Варвус.

«Рушник Пам’яті» – у чорних і блакитно-жовтих кольорах. Його вишивають матері та дружини військовослужбовців, які загинули у російсько-українській війні з 2014 року.

«Кожен хрестик – як голка в серце»: на Волині рідні загиблих Героїв вишивають «Рушник Пам’яті»

Доля їх тут — на рушник

Першою ім’я свого сина – Героя України Костянтина Мрочка нанесла чорним хрестиком мама військового Алла. Її син-танкіст пішов захищати Україну у квітні 2014 року, загинув 8 березня 2022 року на Київщині.

«Знаєте: вони живі в нас, в душах і серцях. А біль від того, що ми їх не можемо обійняти, побачити, і доля їхня тут — на рушнику. Я стараюсь допомогти живим, які воюють. Це мене рятує від самої себе і від свого болю», — зізнається мама загиблого Героя України Алла Мрочко.

Важко розуміти, що рушник має продовження

Чоловік Марії Душук — Володимир Душук загинув 28 липня 2022 року на Миколаївщині. Жінка, окрім його імені, вишила на полотні також стилізований герб та вислови: «Слава Україні» та «Героям Слава». Зізнається: у рушник вкладені біль та переживання кожної з матерів та дружин, які втратили своїх рідних на війні.

«Важко розуміти, що рушник має продовження, що він буде існувати далі. А вишивання заспокоює, полегшує хвилювання і переживання від того, що відбувається в країні. Тому що війна не завершилась», — каже дружина загиблого захисника Марія Душук.

Найдорожче навіки втрачене

Ольга Власюк завершила вишивати ім’я свого сина Сергія Власюка, який загинув 19 липня 2022 року на Донеччині. Попри біль, за словами жінки, рушник наповнений добром і вірою в Перемогу України.

«Найдорожче навіки втрачене. Але коли я взяла в руки рушник, я зрозуміла, що в мене з'явилася сила. Бо я бачу кожного цього воїна та очі матерів. А допомагає мені жити допомога волонтерам і думка про те, що ми переможемо», — говорить мама загиблого захисника Ольга Власюк.

Кожен хрестик — як голка в серце

Наступною буде вишивати рушник Лариса Харук, мама загиблого військового медика Тараса Харука. Він поліг 30 серпня 2022 року у Харкові. Жінка зізнається: шукатиме у собі сили вишити ім’я сина.

«Кожен хрестик — як голка в серце. Тому вишиватиму з великим жалем, болем, але із гордістю за свою дитину. Хоча я ніколи не виховувала свого сина героєм. Вишию на пам'ять. Бо все, що в нас лишилося, — це пам'ять», — каже мама загиблого захисника Лариса Харук.

«Рушник Пам'яті» — розуміння того, яка ціни перемоги

За словами радниці Нововолинського міського голови Катерини Варвус, ідея створення рушника з іменами загиблих Героїв виникла торік, матері та дружини полеглих воїнів підтримали її. Тож з жовтня минулого року 20-метровий рушник у роботі.

«Цей рушник — оберіг для всіх майбутніх поколінь і розуміння того, яка ціна Перемоги. А ще — розуміння того, що ми маємо робити в цьому житті, щоби за незалежність нашої України, за мир більше не віддавали своє життя», — говорить радниця міського голови Катерина Варвус.

Готовий «Рушник Пам’яті» буде зберігатися у Нововолинському історичному музеї.