«УПЦ МП приймали російських вояк з хлібом та сіллю», - священник, який переїхав на Волинь. Відео
Священник Ігор Синчина пів року прожив в окупованих Балках Запорізької області, поділився своєю історією. Уже більше року священник проживає на Волині та служить у Свято-Іллінському храмі у селі Клепачів Луцького району.
Чому довго лишався в окупації та як молився українською всупереч тиску колаборантів - розповів у сюжеті 12 каналу.
Сьогодні він вільно говорить українською, читає молитву за Україну та її захисників та при тому має досвід - за такі звичні для нас речі людив окупації можуть потрапити у в'язницю чи навіть гірше. Так священник з дружиною прожив пів року на окупованій Запоріжчині.
Сам Ігор Синчина з Львівщини навчався на Волині і після закінчення духовної семінарії ще юним переїхав до Запорізької області у село Балки. Довгий час парафія у балках була єдиною що на той час належала до УПЦ Київського патріархату на всю велику округу.
«Там ми прийшли на голу землю, там будували не тільки душі людські, а й храми, там нічого не було», - розповідає священник.
З часом постала церква, але довершити її не встигли. Росіяни прийшли у Балки не одразу - село довгий час було в оточенні. Попри окупацію священник вирішив залишитися. Каже, тримала його духовна родина і віра, що ворогів невдовзі виженуть.
«Саме найважливіше, що мене тримало - це віра, що хлопці скоро прийдуть наші, що відіб'ють наше село, що ми подолаємо ворога»,- каже Ігор Синчина.
Священник розповідає, що життя в окупації - це перш за все щоденна думка, очікування, коли прийдуть за нами. А приходили чи не за всіма із проукраїнською позицією.
«Жіночка сказала слово на базарі - все, нема жінки, забрали. Їздив викупав її, щоб тільки врятувати», - розповідає священник.
Ігор Синчина не приховував, що він за Україну. Іноді йому навіть вдавалося передавати важливу інформацію своїм. І, звісно ж, служив українською мовою попри погрози місцевих колаборантів.
«Я пам'ятаю, до мене забігають хлопці в храм, каже, отець Ігор, що ви робите? Схаменіться, каже, їздять вони десь уже в нас там рибколхоз від церкви був недалечко, вони вже там його захопили, десь туди техніку стягували. Вже їздили понад церквою. А я тут вікна-двері відкриті і кричу молитву за Україну аж горло пекло», - пригадує священник.
Священник розповідає, що як таких бойових дій у їхньому селі не було. Зате з болем спостерігав, як російські солдати випускають пакети градів по позиціях ЗСУ і по місцевих населених пунктах, які обороняла українська армія.
«Було дуже жахливо на це дивитися, ми розуміли, куди летять ті снаряди, розуміли, що вони приносять біду. Просто молилися до останньої служби, яку я там служив.. Я служив За Україну, за наших хлопців-захисників», - ділиться священник.
Велика війна, говорить священник, стала перевіркою на українськість для багатьох людей. На жаль, представники УПЦ МП приймали російських вояк з хлібом та сіллю, а частина людей з їхнього села та округи була за руський мір на півдні України.
«Самі фсбшники сказали, що ми знали навіть які ви анекдоти розказуєте. Тобто уже навіть в нас на блокпостах були їхні агенти руські чи як їх назвати. Серед наших людей куплені росіянами», - каже Ігор Синчина.
Священник розповідає, що сумує за своєю тамтешньою духовною родиною, яка попри все молилася разом з ним за українську перемогу. Крім того, у Балках минуло понад 20 років його життя. За в цей час, каже, встиг нажити чимале господарство, сіяв, садив тримав худобу.
Раніше він мав плани, один з найкращих - дочекатися внуків. Нині ж живе сьогоднішнім днем.
«Насадив садочок, насадив виноградник, дуже гарний виноградник в мене був. Оце згадую, тяжко... Церкву, думаю, добудую. Все в мене є, садочок там, участочок поруч. Я думаю, побудую якісь качелі там і буду тільки насолоджуватися.. Діти приїдуть», - розповідає чоловік.
Священник ділиться - покинув окуповані Балки із думкою, що повернеться через місяць. У вересні 2022-го з дружиною поїхали на хрестини внучки до Луцька, а повернутися назад вже не змогли. Якраз тоді дорогу життя через Василівку заблокували. Так отець Ігор залишився на Волині й прийняв пропозицію служіння у Клепачеві. Сум за громадою у Балках нікуди не зник, але тішить те, що навколо усе українське.
«Мені так приємно, так добре, все є для того, щоб дійсно так, знаєте, насолоджуватися благодаттю Божою», - зазначив отець Ігор.
Парафіяни кажуть, священника одразу прийняли в свою громаду.
«Прекрасний священник. Ми Богу дякуємо за прекрасного священника», «Ми його дуже полюбили Він дуже добра людина, чуйна, дуже старається для храму, для нас всіх», «Отець Ігор хороші промови говорить, такі, що за душу беруть. Дай боже йому здоров'я, многії літа», - кажеть парафіяни.
І в Запорізькому краї і на Волині під українським прапором священник молиться за наших захисників і допомагає разом з громадою чим може.
Читайте також:
- Скандал на Волині: прихильниця московського патріархату сказала матері захисників, що її сини пішли вбивати
- Священник не підтримав: громада трьох сіл на Волині приєдналася до ПЦУ
- «Молитви українською мовою замалювали, а на вході поставили чергових»: на Волині прихильники УПЦ МП окупували храм
- «Мені лічно не треба іншої церкви»: у Луцьку у храмі московського патріархату відбулося велике освячення води. Відео
Будь в курсі усіх новин
