Лікарка з Волині вже 11 років працює дитячою хірургинею

Лікарка з Волині вже 11 років працює дитячою хірургинею

Уродженка Любешівської громади Лілія Бартошик ось уже 11 років працює хірургинею в дитячій клінічній лікарні у Полтаві.

За словами жінки, обрати саме медицину вирішила ще навчаючись у 3 класі, - пише газета Нове життя.

«У моїй сім’ї не було лікарів, лише в родині дядько працював лікарем-травматологом. Скільки себе пам’ятаю, то завжди мріяла про медицину. Коли навчалася у Полтавській медичній академії, обрала педіатричну групу. А потім уже при виборі спеціальності вирішила поєднати своє життя з дитячою хірургією. Пам’ятаю, що коли проходила інтернатуру, то я була єдиною жінкою. І неодноразово слухала від інтернів-чоловіків, що це не жіноча професія, що моє місце – кухня і діти. Але я ніколи не піддавалася на ці слова й наполегливо навчалася, аби стати спеціалісткою своєї справи», – розповідає Лілія Юріївна.

А ще зізнається, що дядько лікар-травматолог також намагався усіляко відмовити племінницю від цієї спеціальності, мовляв, хірургія – то для чоловіків. «Я лише йому відповіла: «Певно, Ви не хочете мати собі конкурентку», – усміхаючись, каже наша землячка.

Аби стати успішною лікаркою дитячої хірургії, Лілія Бартошик поєднувала навчання із нічними змінами у відділенні дитячої хірургії, щоб із середини познайомитися з цією роботою. Згодом деякий час була операційною сестрою й потім обійняла посаду лікарки у дитячій міській клінічній лікарні, на якій працює і нині.

Про свій вибір професії хірургиня не шкодує, адже медицина її неабияк захопила. Пригадує свою першу проведену самостійну операцію й емоції адреналіну після неї. То була апендектомія для хлопчика. Відтоді вона зробила вже багато вдалих операцій різної складності. Хоча, як каже Лілія Бартошик, у хірургії немає легких або складних втручань. Кожен випадок – нелегкий та унікальний по-своєму.

«Працювати лікаркою дитячої хірургії – це тяжко, адже маленькі пацієнти і пацієнтки переважно плачуть та не можуть розповісти про свої симптоми. Але, попри всі труднощі, ненормований робочий графік, брак вільного часу, мені дуже подобається моя робота. І щодо стереотипу чоловіча/жіноча спеціальність, то вважаю, що в медицині немає статі взагалі. На роботі я не жінка, а лікарка-хірургиня», – каже Лілія.

Мирослава Струк.

Лікарка з Волині вже 11 років працює дитячою хірургинею

Читайте також:

Можливо зацікавить

З перших днів вторгнення боронив Україну: на Волині попрощались з кавалером орденів «За мужність» Василем Петриком
фото

З перших днів вторгнення боронив Україну: на Волині попрощались з кавалером орденів «За мужність» Василем Петриком

Мобілізували навесні цього року: на Волині в останню дорогу провели Героя Руслана Русила
фото

Мобілізували навесні цього року: на Волині в останню дорогу провели Героя Руслана Русила

На Волинь прибуде скорботний кортеж з тілом Героя Руслана Русила

На Волинь прибуде скорботний кортеж з тілом Героя Руслана Русила

Кавалер орденів «За мужність»: на війні загинув Герой з Волині Василь Петрик

Кавалер орденів «За мужність»: на війні загинув Герой з Волині Василь Петрик

Смерть спіткала не на полі бою, а на відносно мирній території: на Волині попрощались з Героєм Іваном Андрусиком
фото

Смерть спіткала не на полі бою, а на відносно мирній території: на Волині попрощались з Героєм Іваном Андрусиком

На Волині прощатимуться з військовим Іваном Андрусиком: просять гідно зустріти

На Волині прощатимуться з військовим Іваном Андрусиком: просять гідно зустріти

На Запорізькому напрямку загинув Герой з Волині Руслан Русило

На Запорізькому напрямку загинув Герой з Волині Руслан Русило

«Ми живемо, щоб пам’ятати»: історія волинської спільноти, яка тримає тил і вишиває пам’ять про Героїв

«Ми живемо, щоб пам’ятати»: історія волинської спільноти, яка тримає тил і вишиває пам’ять про Героїв

Серце не витримало важкого поранення: на Волині провели в останню путь захисника Богдана Сащука
фото

Серце не витримало важкого поранення: на Волині провели в останню путь захисника Богдана Сащука