Луцький готель безкоштовно прийняв понад дві тисячі переселенців

"У той "роковий" четвер, коли усе почалося, ні персонал, ні сам власник достеменно не знали як нам вчиняти далі. Всі мешканці готелю виїхали буквально за 1 день… але справжня паніка почалася у п’ятницю. Ми навіть не думали, що хтось буде так масово їхати до нас, так, як самі лучани почали бігом тікати за межі міста…", - згадує перші дні наступу агресора директор готелю Черняк Світлана. Про це повідомляє Єдиний Комунікаційний Центр Луцька.

Вона розповідає, що найбільше переживали за персонал, оскільки «специфіка готельного бізнесу зовсім не така як офісного – не можна сказати працівникам, що вони сьогодні працюють віддалено». Проте хвилювання були марними, а рішення про створення прихистку на базі «Світязя» - одностайним.

«Перші переселенці, які переважно прибули до нас із Києва, заселилися в ніч з 25 на 26 лютого. Ці та декілька днів потому ми прийняли близько 15-20 номерів за стандартною процедурою готелю, але за зниженою ціною. Відчути на собі справжній "аврал" ми змогли починаючи з 5 березня…», - зазначає Світлана.

Директор уточнює, що вони намагалися максимально задіяти приміщення готелю та заселити якомога більше людей. Так, 3 верхні поверхи (65 кімнат), які раніше функціонували як так звані «гуртожитки» були надані переселенцям на безкоштовній основі. Інші 2 поверхи готельних номерів здаються бажаючим за ціною прайсу, але зі знижкою. «Поселення кожного гостя тепер для нас ніщо інше як окремий випадок. Так, до прикладу, одного вечора до нас приїхала велика компанія з Харкова, які зняли цілих 15 номерів. Звісно ми надали їм велику знижку… ми також не враховуємо в ціну той факт, що в одно- чи двомісному номері можуть селитися по 3-6 чоловік».

У готелі вказують, що перший час питання про харчування переселенців зовсім не стояло на порядку денному. Однак, масове заселення, яке в період 6-10 березня склало близько 400 осіб, вимагало досить рішучих рішень. Так, у «Світязі» з’явилася гостинна їдальня для усіх мешканців готелю, яка працює з 10:00-18:00, а радують пиріжками та печивом там узагалі цілодобово.

«Кожного дня у нас чергують по 2 кухарі-трудівники, які тричі на день повноцінно годують переселенців (близько 300 щодня) як і тих хто живе на безкоштовних, так і на платних засадах. Добре, що готель попередньо готувався до чемпіонатів та турнірів, бо трохи закупленої їжі ми мали. Все інше – заслуга волонтерів та небайдужих людей», - додає вона.Світлана уточнює, що пиріжки, вареники, печиво та інші страви, які так полюбилися гостям, надходили до їхнього притулку з усіх куточків області, деколи брали їжу на складах. «Саме допомога місцевих волонтерів дозволила легко пережити ці 3-4 дні потужної навали».

Директор із захопленням вказує на безмежні можливості наших волонтерів та приводить в приклад низку історій про їх «супергеройські» вчинки. «Якось нам потрібні були ліжечка, ванночка та інше дитяче приладдя. Я розмістила пост лише в 2 закритих групах у Viber… через півгодини все було знайдено, а уже за годину ми не знали куди подіти телефон – він розривався від дзвінків волонтерів».

Разом з тим, на території «Світязя» можна попрати одежу (директор запевняє, що дівчата, які хоч і працюють в пральній з ранку до ночі, але ніколи не відмовлять у допомозі) та приготувати їсти власноруч на окремій кухні.

Відповідаючи на запитання про активності для самих переселенців у готелі вказують, що уже стали один одному як сім’я, а кожен намагається допомогти усім чим може. «На другий день війни до нас приїхала родина, в якій мама одразу зголосилася надавати свої послуги психолога і мушу сказати вони дуже тут знадобилися…».

«Як директор готелю, я завжди хотіла спостерігати як на парковці нашого готелю не було б місця для чергових машин з інагородніми номерами… дуже шкода, що я бачу цю картину у такий немирний момент… Але я неодмінно певна, що застану це ще раз, але вже з машинами іноземців, які приїхали відпочивати на вільну Україну», - проводжаючи до виходу, резюмує свою розповідь Світлана.   

З приводу будь-яких питань щодо прихистку можна звертатися за телефоном: +38 050 488 33 82.