Майже два з половиною роки невідомості: на Волині в останню путь провели Героя Андрія Климюка

Про це повідомили у Рожищенській міській раді. 

Майже два з половиною роки невідомості, болісного очікування та незгасної надії закінчилися для родини Андрія Климюка невтішною новиною - експертиза ДНК підтвердила загибель Героя.

За офіційними даними солдат Андрій Климюк загинув 26 листопада 2023 року поблизу села Роботине Пологівського району Запорізької області.

Андрій Климюк став на захист України у червні 2022-го. По завершенні військових навчань за кордоном служив стрільцем-санітаром 118-ої окремої механізованої бригади.

Загиблий захисник був одним із тих, хто серед перших став на захист своєї сім’ї та країни. Для побратимів він був надійним плечем, врятував не одне життя, для рідних — найкращим сином, чоловіком, батьком. Герой мужньо боровся з ворогом в одній з найгарячіших на той час точок фронту, бо хотів, аби його син та донька жили у мирній та вільній Україні.

Біля рідної домівки з загиблим Героєм Андрієм Климюком попрощалися його рідні, друзі та сусіди.

Громадська панахида біля пам’ятного знака Борця за волю та незалежність України зібрала на спільну молитву за душу вбитого воїна Андрія Климюка його рідних, побратимів, представників влади, однокласників, друзів та небайдужих жителів громади.

Біля вкритої національним стягом домовини у глибокій скорботі сивочолий батько, який не приховує гірких сліз. В його погляді - суміш неймовірної гордості за сина-Героя та безкінечного розпачу від усвідомлення втрати.

Поруч з батьком у невимовному горі - дружина. Вона вже не плаче вголос, за понад два з половиною роки очікування її горе - тихе, як глибока вода.

У світлину, обвиту чорною стрічкою, пильно вдивляється син, ніби назавжди закарбовуючи в пам’яті рідне татове обличчя.

Невимовний біль втрати обпікає серце сестри, а розум не хоче усвідомлювати «Ця втрата назавжди».

Сьогодні біля цієї домовини для них ніби завмер увесь світ, що колись обертався навколо найріднішої людини, яка завжди житиме у їхній пам’яті.

Відспівали воїна у храмі Різдва Пресвятої Богородиці, підносячи спільну молитву до Всевишнього, аби упокоїв душу Героя у Царстві Небесному. Під тужливі мелодії військового оркестру та церковні піснеспіви траурна процесія з тілом загиблого Героя рухалася вулицями рідного йому міста. Це була остання земна дорога Героя.

Після довгих місяців невідомості загиблий Андрій Климюк знайшов спокій у рідній землі, яку так самовіддано боронив. Його ім’я тепер навічно вписане в історію нашої громади як символ незламності та вірності присязі.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!