Мобілізація 18-річних юнаків в Україні: волинська психологиня розповіла, чому це неприпустимо

Журналісти ВСН звернулися до кризової психологині Лєни Шторм, аби вона сказала свою думку стосовно мобілізації 18-річних юнаків з психологічної точки зору.

«Коли говорять про переваги мобілізації 18-річних юнаків, часто посилаються на те, що їхній організм є більш витривалим та здатним до виконання бойових завдань. Апелюють до того, що в нас чи не найстарша армія у світі з середнім віком воїнів 40-45 років.

З одного боку, важко не погодитися з тим, що молоді люди справді мають більшу витривалість. Однак, це виглядає вибірковим акцентом, при якому не береться до уваги ціла сукупність інших факторів. Перший з них – психологічний. Наскільки мені відомо, у полоні більш стійко себе почувають зазвичай саме люди середнього віку. Вони є психологічно сформованими, мають значно більший життєвий досвід. Ми не можемо скидати з рахунків цей фактор, оскільки полон не є рідкісним явищем на війні», - сказала вона.

Психологиня називає й інший фактор – потенційне каліцтво. Є досить багато випадків, коли військові, які здобули інвалідність, потім успішно одружуються, опановують нові професії та ведуть повноцінне життя.

«Однак варто бути реалістами: коли каліцтво трапляється з зовсім юною людиною, яка ще не реалізувалася професійно, не побудувала сім’ю, їй здебільшого складніше відновлюватися морально».

За словами Лєни Шторм, коли отримує інвалідність воїн, у якого є дружина та діти, то сім’я стає середовищем для його відновлення, додатковою опорою. Якщо ж з інвалідністю повертатиметься 18-річний юнак, який ще не бачив життя та у більшості випадків не будував справді серйозні взаємини, хто скаже достеменно, чи вистачить йому внутрішніх опор для відновлення в усіх сенсах та подальшої реалізації в значимих життєвих сферах? Такий юнак однозначно буде у нерівноцінних умовах з  більш зрілим військовим, на якого вдома чекають не лише батьки.

«Для тих виняткових 18- чи 19-річних чоловіків, які відчувають себе в змозі уже йти та боронити рідну землю, давно існує можливість підписати контакт та вступити до війська. Але робити з винятку правило однозначно не варто», - переконана психологиня.

«На моє глибоке переконання, люди, які виступають за таке радикальне зниження мобілізаційного віку, дивляться на юнаків, перш за все, як на певну «бойову одиницю». А хто скаже, як така людина почуватиметься потім, коли перестане бути бойовою одиницею, – якщо побачить смерті товаришів, переживе втрату здоров’я чи інші надскладні життєві досвіди? І за кого виходитиме заміж покоління нинішніх 18-річних дівчат?

Якщо ми хочемо продовжуватися як нація, думаю, на рівні державного управління варто утримуватися від подібних рішень щодо мобілізації учорашніх школярів. Як мінімум – поки в тилу можна побачити досить багато чоловіків середнього віку, які могли б підсилити тих, хто зараз в окопах», - підсумувала Лєна Шторм.

Читайте також:

• Мобілізація на Волині: фокус на розшукуваних і приїжджих – заява голови Волинської ОВА Рудницького
• У Луцьку створили новий Центр рекрутингу
• Чи надсилають на Волині повістки поштою: відповідь ТЦК