Мобілізація жінок в Україні: що зміниться з 1 січня 2026 року

Про це розповідає ТСН з посиланням на інтерв′ю секретаря оборонного комітету Верховної Ради та полковника СБУ Романа Костенка «24 Каналу».

За словами Костенка, у 2022–2023 роках до армії масово йшли люди, яким не потрібна була додаткова мотивація. Вони вважали службу своїм обов’язком та захистом родин і держави, навіть не знаючи, чи буде забезпечення.

Згодом до війська долучилася категорія мобілізованих, які не ухилялися від повісток і виконують завдання. Нині ж, за його словами, залишилася частина людей, які не хочуть йти служити, тому держава змушена застосовувати примус.

Костенко наголосив, що мобілізація є невід’ємною частиною будь-якої війни. Жодна країна у світі не веде війну такого масштабу винятково добровольцями, адже це воєнний стан і залучення всього суспільства.

Полковник СБУ зазначив, що про складну ситуацію з особовим складом мають відкрито говорити головнокомандувач ЗСУ, міністр оборони та президент. Водночас він назвав зміни керівників ТЦК і дозвіл на виїзд за кордон молоді 18–22 років рішеннями, які негативно вплинули на мобілізацію та економіку.

Роман Костенко заявив, що є противником примусової мобілізації жінок. За його словами, в Україні досі є велика кількість чоловіків-ухилянтів, і перш ніж говорити про такий крок, держава має створити умови для залучення саме чоловіків.

Він підкреслив, що жінки можуть долучатися до війська добровільно, і багато з них уже є героїнями, але історично основний тягар війни несли чоловіки.

Читайте також: 

• Призов жінок і зменшення віку: Портніков про майбутнє мобілізації в Україні
• Обов’язкова мобілізація жінок в Україні: як до такої ініціативи ставляться військові з Волині
• Перша дівчина долучилася до лав ЗСУ за «Контрактом 18-24»