Мріяв одружитися і пожити у новозбудованій хаті: Герою з Волині навіки 30 років

Артем народився і жив у місті Камінь-Каширський Волинської області. Здобув фах маляра-штукатура у місцевому училищі. Усе життя працював на підприємствах, які займалися будівництвом. Його історію розповіли на платформі пам'яті Меморіал.

Деякий час був за кордоном на заробітках. Любив весело проводити час, до великої війни рік працював на весіллях, корпоративах, днях народження, відповідав за музичний супровід. Побудував будинок, в якому не встиг пожити, бо під час повномасштабного вторгнення відразу пішов захищати рідну країну.

25 лютого 2022 року чоловік добровольцем вирушив на війну. Спочатку був у складі 50-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Через деякий час ніс службу на Житомирщині у складі 115-ої окремої механізованої бригади. У січні 2023 року поповнив лави новоствореної 118-ї окремої механізованої бригади. Проходив навчання за участі країн НАТО у Румунії, де опанував професію аеророзвідника.

«Ми були разом більше трьох років, півтора з яких провели на відстані, бо Артем з 25 лютого пішов захищати свою країну. Артем – моє кохання. Він завжди підтримував мене, ніколи не шкодував, що пішов до війська, завжди вважав, що він зобов'язаний захищати свою державу. Його побратими зазначили, що таких, як він, називають «золотою елітою армії». Його вміння допомогли виявити піхотинцям та артилеристам ворожу ціль, натомість Артем, на превелике горе, не вберігся. Він був справжнім патріотом, вірним побратимом, людиною слова, зразком незламності та вірності своїй країні», – розповіла його кохана Юлія Приймак.

Поховали захисника у рідному місті. Вдома на Артема чекали мама, дівчина, інші рідні та друзі.

Читайте також:

• «Усе б віддала, щоб його повернути»: історія 26-річного командира розвідницької роти з Волині
• «Мріяв побачити світ, мати свій дім, родину і сина»: спогади про 23-річного сапера з Волині Артема Голодюка
• Не дочекався народження доньки: історія загиблого Героя з Волині Максима Літвінчука