Спогади про Героя Віктора Бурдака з Волині

10 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання на Харківщині загинув головний сержант, 55-річний Віктор Бурдак, на псевдо Єгер. Він віддав своє життя за Україну, захищаючи рідну землю від російської агресії. Віктор був досвідченим воїном, учасником Афганської війни, а також служив у складі 14-ої ОМБр в часи повномасштабного вторгнення.

Спогади про загиблого воїна опублікували на фейсбук-спільноті «Меморіал героїв».

Віктор народився в селі Седлище на Волині. Закінчив Львівський інститут внутрішніх справ. Воював в Афганістані. Отримав звання старшина та був нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Також мав нагороди «Учасник Афганської війни» та «За звитягу» від Української спілки ветеранів Афганістану.

З 1988-го по 2002 рік працював у Любешівському районному відділу УМВС у Волинській області. Отримав звання капітана.Останні 15 років був начальником відділу державної охорони Національного природного парку «Прип'ять-Стохід». Обожнював природу й рибалку.

У 2014 році Віктор добровольцем став на захист рідної землі.

Він сказав: «Щоб не допустити російського агресора на Волинь, краще зупинити його подалі від домівки. І подумати не міг, що через 30 років знову візьму зброю до рук, але потрібно захищати Україну».

Понад рік він брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей у складі 25-ї десантно-штурмової бригади. Був відзначений нагородами «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «Ветеран війни».

Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році Віктор боронив країну в складі 14-ої окремої механізованої бригади імені Романа Великого. Був командиром стрілецького відділення. Спочатку воював під Бахмут, а потім – на Харківському напрямку.

«Віктор був найкращим чоловіком і найкращим дідусем у світі. Він є еталоном мужності та стійкості для молодого покоління. Це був справжній патріот України! Чесний і порядний», – розповіла дружина Надія Бурдак.

Посмертно захисника нагородили почесною відзнакою «Князівський хрест Героя «Навіки в строю», орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали воїна в рідному Седлищі.

У Віктора залишилися дружина Надія, син Руслан і четверо внуків. Його син Олександр помер 4 квітня 2024 року від тяжких поранень, отриманих при виконанні бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Читайте також: