«Мрію знову танцювати»: історія бійця, який проходить реабілітацію в Луцьку

Суспільному чоловік розповів: попри втрату ноги мріє повернутися до танців, ставити хореографічні шоу і навчати дітей.

Танцями, говорить Антон Смецький, захопився ще у п'ять років: спочатку народними, потім сучасними. Після переїзду у Київ робив постановки шоу, мав балет, працював з Дмитром Коляденком, Іриною Білик.

«Танці – це насправді велика праця і культура. Діти вчаться цій культурі і їм це допомагає в майбутньому в житті», - говорить хореограф.

Коли почалася повномасштабна війна, Антон Смецький прийняв рішення захищати рідну Україну. Спершу служив в Київській теробороні, потім пішов сапером в 116-ту окрему механізовану бригаду, весь час перебував на Запорізькому напрямку.

«Спочатку був як сапер-інженер, допомагав хлопцям. Я для них прощупував місцевість перед тим, як вони мали туди заходити — щоб не було мін, не зірвалося нічого. З ротою десь 10 виходів зробив. І що головне: ми завжди виїжджали на завдання, і завжди приїжджали», — розповів боєць.

За словами Антона Смецького, поранення він отримав при штурмі, коли біг полем і побачив навпроти російського кулеметника. Коли стрибнув у найближчий окоп — випадково наступив на міну.

«Стаю – і такий бабах. Дим. Потім раз на ногу — ноги немає, немає стопи. Вона розірвана на шматки. Я не кричав, нічого. Війна — це і є смерть. Тільки комусь дається зразу, комусь не відразу, комусь у такому вигляді, як я»,— каже Антон Смецький.

Позаду в бійця — дві складних операції у лікарнях Запоріжжя і Дніпра. Каже, що ні про що не шкодує. Зізнається лише: боляче втрачати на війні друзів та побратимів.

«Важко про це говорити. Кажуть, чоловіки не плачуть. Плачуть, тому що в чоловіків теж є серце, душа, дружба. Коли поруч з тобою побратим лежить…. Хвилину тому ти ще сміявся з ним. А зараз він вже лежить поряд, його просто вбила та проклята граната», — пригадує Антон Смецький.

Військовослужбовець Антон Смецький нині лікується в одному з медичних закладів у Луцьку. Далі — реабілітація та безплатне протезування у клініці Superhumans у Львові. Хореограф мріє знову стати на ноги та повернутися до танців — улюбленої справи, якій присвятив життя.

Антон Смецький розповів: нещодавно з концертом у Луцьку побувала співачка Ірина Білик.

«В лікарні спитали: підеш на Ірину Білик, я кажу: звісно. Вона впізнала мене, були сльози, обійми. Запропонувала після протезування ставити їй нове шоу. Я з нею працював раніше. Я знаю, що все вийде: поставлю шоу, відкрию дитячу школу танців. Я мрію знову танцювати», — ділиться планами Антон Смецький.

Антон Смецький каже: навіть якщо не повернеться на війну, завжди буде допомагати своїм друзям та побратимам, які зараз захищають Україну.

Читайте також: 

• «За три години вся рота закінчилася», - боєць з Волині, який рятував собі життя наосліп. Відео
• Окупанти йшли на нас м’ясним штурмом просто по тілах своїх ж, - воїн волинської бригади
• Попри поранення продовжував наступальні дії: захиснику з Волині просять посмертно присвоїти звання Героя України