На Львівщині одружився військовий, який втратив руки при обороні Маріуполя

У трускавецькому госпіталі одружився з коханою український військовий Олександр Пікуль, котрий втратив обидві руки під час оборони Маріуполя.

Про це повідомляють «Джерела Трускавця».

До курортному міста військового доправили з фронту на лікування. Олександр отримав поранення у Маріуполі наприкінці березня: разом з хлопцями потрапив у ворожу засідку – осколком відсікло обидві руки.

Першу медичну допомогу надали в бункері у Маріуполі, там лікарі працювали цілодобово. Сашко пригадує, як прийшовши до тями, запитав у медсестри, чи є руки. Жінка промовчала - не наважувалася сказати правду. 

Через тиждень бійців евакуювали з «Азовсталі» вертольотами в Дніпропетровську обласну клінічну лікарню ім. Мечникова. Там з хлопцями працювали психологи, з’явилася можливість контактувати з рідним.

До Дніпра приїхали наречена Тетяна, мама й сестра Сашка, які підтримували та доглядали за ним. Завдяки волонтерам знайшли квартиру, щодня приходили у лікарню й приносили щось смачненьке: вареники, борщ.

Через місяць Олександра й частину хлопців відправили до львівського госпіталя, однак там не було місця, аби забрати рідних, а в Трускавці знайшлося. 

- Дуже подобається ваше місто, люди – файні, - говорить Сашко. 

Вони з Танею - з Миколаївської області, зустрічаються вже два роки, але до війни часу справити весілля не знайшли. Хлопець освідчився нареченій у Дніпрі, а у Трускавці вирішили піти до РАЦСу й узаконити свої стосунки. Святкування не планували – часи не ті. 

Однак місцеві волонтери, які опікуються військовими в госпіталі, підготували для молодят свято – накрили фуршетний стіл, прикрасили приміщення, привітали. Одне слово, постаралися, аби подія була урочистою й пам’ятною. Усіх присутніх до сліз вразив момент, коли Таня одягла на шию чоловіку ланцюжок з обручкою, а він – губами каблучку на її безіменний палець.

Мама Сашка Лілія Анатоліївна зворушена щирим ставленням незнайомих людей до її сина й невістки. Вони зараз – далеко від дому, однак їх огорнули теплом та увагою. 

Сашко проходить інтенсивне лікування: щодня перев’язки, процедури, масажі, фізіотерапія. Коли рани добре загоються – думатиме про протезування.

«Лікарі ставлять мене на руки», - жартує військовий. Він боронить Україну з 2015 року.