На Волині у старій скрині знайшли документи, які шукали понад 80 років

У листі — свідчення переселення з території сучасної Польщі до радянської України та опис майна, яке родина залишила на попередньому місці проживання, розповіла Суспільному власниця простору Юлія Дащук.

У старій скрині знайшли евакуаційні документи 1944 року

Історія «Долівки» почалася з відновлення традиційної валькованої кладки, яка стала одним із головних елементів простору. Згодом Юлія Дащук разом із мамою вирішила дослідити стару хату, де жили її пра-прабабуся, і знайшла у глибокій коморі автентичну скриню.

Спочатку жінки не очікували, що всередині збереглося щось цінне. Проте на самому дні виявили полотняний вузлик із документами.

«Першим із них є посвідчення про евакуацію, в якому вказується, що Вуйцік Роман, Вуйцік Марія та Вуйцік Ніна евакуйовуються з території Польщі на сучасну територію радянської України», — каже Юлія Дащук.

Серед знахідок також був евакуаційний лист, датований 1944 роком. У ньому зазначені склад родини, місце переселення, підписи та печатки. Також зберігся опис господарського майна, яке Роман Вуйцік залишив у Польщі: земельні ділянки, дерева, худоба, плуги, культиватори та інші речі. У документі згадується три гектари городу, частина якого була засіяна.

За словами Юлії Дащук, її рідні навіть не знали, що документи зберігаються у скрині. Водночас бабуся намагалася підтвердити факт переселення родини та залишеного майна, звертаючись до архіву у Львові.

«Напевно, треба було, щоб пройшло багато часу, щоби ми ці всі документи знайшли, зараз їх десь зберегли. І найголовніше — пам'ятали», — сказала власниця «Долівки».

Польські злоті, псалтир і родинні реліквії

Окрім евакуаційних документів, у скрині знайшли шкіряний гаманець із польськими злотими 1944 року. Для родини ці купюри стали ще однією реліквією, що зберегла пам'ять про життя предків до переселення.

У просторі також зберігають псалтир 1939 року. Юлія Дащук каже: її родина була віруючою, а віра допомагала пережити втрату дому та почати життя заново.

«В умовах, коли ти залишаєшся без дому, віра в Бога — це основа, яка дає сили йти вперед, рухатися і досягати результатів», — сказала жінка.

У відреставрованій хаті облаштували кухню з автентичною піччю, дерев'яною сільничкою та дубовою діжкою для квашення капусти. Частину предметів родина привезла із собою під час переселення. Мама Юлії Дащук досі пам'ятає рецепт забужанської капусти, якою планують частувати відвідувачів.

«Долівка» — простір для місцевих ремісників

Окрему частину «Долівки» використовують для розвитку місцевих майстрів. Тут уже провели три майстер-класи — у межах майстерень ароматів, творчості та смаків. Організатори запрошують ремісників із Жидичина, щоб розповісти про їхню діяльність, представити вироби та допомогти з подальшою реалізацією продукції.

Простір також став місцем зустрічей місцевих жителів. Відвідувачі розглядають старі фотографії, згадують рідних, історію села, річку Бережанку та колишній млин.

Власниця простору каже: історія повторюється, пригадуючи предків та сучасні реалії, коли через повномасштабну війну українці були змушені залишити домівки.

«Хочеться, щоб цей простір ставав для них прикладом, як наші пращури 80-100 років тому вижили, працювали, рухалися і зберігали свою пам'ять. Маємо зробити висновки, але йти далі і бути дуже сильними. І в нас все вийде», — каже Юлія Дащук.

З її слів, «Долівка» має не лише зберігати минуле, а й давати поштовх для розвитку громади. На реалізацію задуму і реставрації столітньої хати родині знадобилося чотири роки. Проєкт вдалося втілити за підтримки UCORD та програми «Теплиця ідей», додала Юлія Дащук.

Читайте також:

• Колись не вміла смажити яєчню, а тепер її рецепти збирають сотні тисяч переглядів: історія блогерки з Волині
• Збирає гриби, варить варення із шишок і мріє про власну справу: історія волинянки
• Колись підкорювала подіуми, а тепер – кухню: чим дивує лучанка з титулом «Принцеса Волині»