Маланка і Василя 2027: коли святкувати, що готувати та яких традицій дотримуватися
Маланка і Василя - одні з найколоритніших зимових свят в Україні, які супроводжуються щедруванням, водінням кози, посіванням та давніми народними обрядами.
Коли їх відзначатимуть у 2027 році за новим і старим календарями, як правильно святкувати та які повір’я і заборони пов’язані з цими днями - розповідає ТСН.
З цими святами пов’язано чимало звичаїв, які в одних родинах пам’ятають і досі, а в інших поступово забувають. Окрема історія — народні прикмети та ворожіння, без яких колись важко було уявити Щедрий вечір. Коли Маланка і Василя 2027 року, як правильно святкувати ці дні та яких заборон дотримувалися наші предки — читайте у матеріалі.
Коли Маланка і Василя 2027 року: дати за новим і старим стилем
Після переходу частини українських церков на новоюліанський календар дати зимових свят змістилися. Тепер Маланку святкують 31 грудня, а Василя — 1 січня. Водночас чимало українців продовжують святкувати за старим стилем.
2027 року дати такі:
- 31 грудня 2026 року — Маланка, або Щедрий вечір;
- 1 січня 2027 року — день святого Василія Великого;
- 13 січня 2027 року — Маланка за старим календарем;
- 14 січня 2027 року — Василя за старим календарем.
Традиційно Маланку святкують напередодні дня святого Василія. Саме тому ці дати тісно пов’язані між собою. Вечір 31 грудня або 13 січня залежно від календаря називають Щедрим вечором. А наступного ранку настає час посівати.
Маланка: як святкують Щедрий вечір в Україні
Маланка — свято, у якому християнські традиції переплелися з давніми народними обрядами. Його назва пов’язана з преподобною Меланією Римлянкою, пам’ять якої вшановують напередодні дня святого Василія.
Господині зазвичай заздалегідь готувалися до Щедрого вечора: прибирали оселю, накривали стіл і збирали рідних. На відміну від Святвечора, коли традиційно готують пісні страви, цього вечора на столі було чимало м’ясних частувань.
Готували домашні ковбаси, холодець, вареники, пироги, запечене м’ясо та щедру кутю. Особливою популярністю користувалися страви зі свинини. У народі свиню вважали символом достатку й добробуту, тому її присутність на святковому столі мала особливе значення.
Після вечері починалося найцікавіше — щедрування. Молодь збиралася гуртами, вдягала костюми та ходила до сусідів і родичів із піснями й жартами. Учасники таких гуртів зображали Маланку, Василя, діда, бабу, чорта, козу та інших персонажів.
Один із найвідоміших обрядів — водіння кози. Хлопець або дівчина перевдягалися в козу, а решта учасників супроводжували її піснями та веселими сценками. У різних регіонах обряд мав свої особливості, але сенс залишався подібним: коза символізувала родючість, урожай і життєву силу.
Господарі радо зустрічали щедрувальників, пригощали їх смаколиками та дякували за добрі побажання. Вважалося, що щедра гостина й гостинність допоможуть забезпечити родині добрий рік.
Посівання на Василя: чому першими мають приходити хлопці
Якщо ввечері на Маланку заведено щедрувати, то ранок на Василя починається з посівання. За давньою українською традицією, хлопчики та чоловіки обходять оселі, розсипають зерно й бажають господарям щастя, здоров’я та багатства.
Для обряду найчастіше використовують пшеницю, жито або інше зерно. Засівальники промовляють короткі віршовані побажання, які в народі називають посівалками. У них зазвичай згадують добрий урожай, достаток у домі, здоров’я для всієї родини та щасливий рік.
Чому посівати мають саме хлопці? За народним звичаєм, першим до оселі на початку року повинен зайти чоловік. Вірили, що така зустріч принесе господарям удачу. Тому дівчат традиційно не запрошували до обряду посівання.
Господарі дякували засівальникам і давали їм гроші, цукерки або фрукти. А зерно, яке залишалося після обряду, не поспішали прибирати. У деяких місцевостях його збирали та зберігали як символ майбутнього врожаю.
Ворожіння на Маланку: як дівчата намагалися побачити майбутнє
Маланка здавна вважалася одним із найцікавіших вечорів для дівочих ворожінь. Незаміжні дівчата збиралися компаніями, загадували бажання та намагалися дізнатися, чи зустрінуть цього року судженого.
Серед найвідоміших способів ворожіння були такі:
- Ворожіння з чоботом. Дівчина знімала один чобіт і кидала його через плече або за ворота. Потім дивилася, куди вказує носок взуття. За повір’ям, саме з того боку мав прийти майбутній наречений.
- Ворожіння на воску. Розтоплений віск виливали в миску з холодною водою. Коли він застигав, дівчата розглядали фігури, які утворилися, і намагалися пояснити їхнє значення. Одні форми пов’язували з коханням, інші — з подорожами, змінами або новими знайомствами.
- Ворожіння на зерні. Для цього загадували бажання, брали жменю зерна та рахували крупинки. Парна кількість, за народним повір’ям, віщувала здійснення задуманого, непарна — що доведеться ще почекати.
Звісно, такі ворожіння варто сприймати як частину народного фольклору. Проте саме завдяки подібним звичаям свято Маланки зберегло свою особливу атмосферу.
Що не можна робити на Маланку і Василя: народні заборони та прикмети
Із Маланкою та Василем пов’язано чимало повір’їв. Наші предки вірили, що те, як людина проведе ці святкові дні, може позначитися на її житті протягом усього року.
Насамперед намагалися не сваритися з рідними та сусідами. Вважалося, що конфлікти на свята можуть принести розбрат у родину. Також не радили відмовляти щедрувальникам і посівальникам, адже їхні побажання сприймали як добрий знак для господарів.
Серед інших народних заборон були такі:
- Не позичати гроші. За повір’ям, той, хто віддасть гроші в борг на початку року, ризикує провести весь рік у фінансових труднощах.
- Не прибирати та не займатися важкою роботою. Святковий час намагалися присвятити родині, гостям і відпочинку.
- Не вдягати брудний або старий одяг. Новий рік хотіли зустрічати охайними, у чистому вбранні, щоб і наступні місяці були вдалими.
- Не відмовляти в допомозі. Вважалося, що щедрість і добрі вчинки повертаються до людини.
- Не тримати образ і не бажати нікому зла. На свята намагалися помиритися з тими, з ким були в сварці.
Були й прикмети, пов’язані з майбутнім добробутом. Наприклад, якщо на Василя першим до хати заходив чоловік, це вважали доброю ознакою. А заручини цього дня, за народними уявленнями, обіцяли щасливе подружнє життя.
Також вірили, що дитина, яка народилася на Василя, матиме щасливу долю. Звісно, усі ці прикмети належать до народних вірувань і не є церковними правилами.
Коли Маланка і Василя 2027 року?
За новим церковним календарем Маланку відзначають 31 грудня 2026 року, а Василя — 1 січня 2027 року. За старим стилем дати святкування припадають на 13 і 14 січня 2027 року відповідно.
Що потрібно робити на Маланку і Василя?
На Маланку заведено збиратися родиною за святковим столом, щедрувати, співати обрядових пісень і брати участь у народних гуляннях із переодяганнями та водінням кози. Вранці на Василя хлопчики й чоловіки ходять посівати зерном, бажаючи господарям здоров’я, щастя та достатку. Також за народною традицією в ці дні намагаються не сваритися, не ображати близьких і допомагати тим, хто цього потребує.
Читайте також:
- На Волині у старій скрині знайшли документи, які шукали понад 80 років
- У Луцьку відбувся фестиваль «Етніка»: чим дивували гостей та на що збирали кошти
- На Рівненщині хлопці позатягували вози та ворота на зупинку