На Волині чоловік плете декоративні дерева із вербових гілок

Журналісти газети «Ратнівщина» розпитали майстра про те, як він творить цю красу.

- Сергію, розкажіть, як давно Ви цим займаєтеся і звідки почерпнули ідею лозоплетіння?

- Перший рік. Взимку побачив в інтернеті фото подвір’їв, оздоблених плетеними вербами. Захотілося спробувати зробити щось подібне. Почав вивчати питання. Я раніше часто бував у Закарпатті. Привозив звідти квіти. Неодноразово проїжджав через село Іза Хустського району. Його неофіційно називають столицею лозоплетіння в Україні. Це ремесло зародилося там ще кілька століть тому. Один господар почав плести вироби з лози і навчив своїх синів. Від них вміння плести вироби з лози перейняли односельчани. Так із покоління в покоління ремесло передавалося і збереглося до сьогодні. В Ізу навіть екскурсії організовують, щоб бажаючі могли побачити на власні очі секрети виготовлення виробів з лози. Отож через інтернет надихнувся ідеєю сплести декоративні вербові деревця і вивчив це питання на практиці.

- Напевно, є різні техніки виготовлення таких виробів з тих порід дерев, які легко гнуться?

- Так, є різні варіанти такого плетіння, але всі вони з вербових прутів. Прут повинен бути довгий, тонкий і без додаткових гілочок, які вже на другий рік, наприклад, виростають. У країнах, де це ремесло набуло промислових масштабів, прути для плетіння вирощують спеціально. В Україні воно поки що не дуже розвинуте, тільки набуває популярності.

- То Ви плетете свої вироби з куплених прутів? Чи можна це зробити й зі звичайної лозини, яка росте на нашій болотистій місцевості?

- У мене є і професійна верба, куплена, сортова, а є й така, яку збирав на околицях. Коли починав, думав, що у цій справі все елементарно. У Ратному ж боліт – хоч надбавляй. Верби ростуть чи не на кожному кроці. А як довелося шукати, то довго їздив по заболочених місцинах у пошуках потрібного матеріалу, а знайшов взагалі випадково. Від вдалого вибору прутів і залежить результат. Якщо лозина знизу товста, а до верху тонка, плести буде важко і не так гарно вийде в результаті. Якщо на основній гілці будуть відгалуження з боків, нічого не вийде, та й виріб такий не матиме потрібного естетичного вигляду. А купувати спеціальні прути – дорого і не завжди виправдано. Та й візуальний ефект буде практично однаковий – зелена крона зверху, а сплетений стовбур з часом і в міру затвердіння стає більш тьмяним, не таким яскравим.

- Розкрийте секрет створення цієї дивовижі. Ви викопуєте лозину з корінням, чи зрізаєте якусь частину?

- Зрізаю лозу сікатором, вибираю рівну, без гіллячок. Тоді замочую її на кілька днів у відрі з водою з додаванням укорінювача. Процедуру цю проводив ще наприкінці лютого – на початку березня. Тоді ще було холодно (потрібно зберігати прути в теплому приміщенні). За кілька тижнів після цього стає зрозуміло, чи пустить прутик корінець, чи ні. Тоді вибрав хороші пророщені прути і з них плів. Перший досвід був не зовсім вдалим. Поспішив, тож маю п’ять виробів, які не розпустилися. Ніби все просто, а не дотримався технології, то можу використати своє плетиво хіба-що під підставки для квітів.

- Ви спочатку плетете, а потім садите чи навпаки?

- Укорінені прути висаджую в горщики, а тоді переплітаю їх між собою. Напевно, цей процес можна порівняти з макраме.

- Як виплітаєте вічка? Вони у Вас за формою нагадують ромбики.

- Початково для плетіння треба пара – 36 прутів або 24. Їх треба поставити в шість рядків і тоді переплести між собою, надаючи форми ромбів. Все це не складно, в інтернеті є багато відео. Але треба набити руку. Коли починав, робив помилки, але згодом наловчився.

- Скільки часу потрібно, щоб сплести одне таке деревце, наприклад, з 24 прутів?

- Немає значення, чи 24, чи 36 прутів. Переплітати їх треба однаково. З товщих прутів просто важче плести. Перше дерево зайняло, напевно, 2 години. Зараз можу сплести за годину, за 40 хвилин. Але все це комплексно, бо треба врахувати підготовчі етапи. Сам процес плетіння не довгий, але підготовчий процес трудомісткий, бо треба знайти сировину, підготувати її належним чином і аж потім братися за завершальний етап – плетіння.

- Зараз люди через свою надмірну зайнятість надають перевагу тим зеленим насадженням, які можна посадити і, образно кажучи, забути про них. Тут, напевно, так не вийде, адже верба випускає багато пагонів.

- За стовбуром треба доглядати перший рік: обривати пуп’янки, гілочки, котики, листя, яке ростиме по всій довжині прута. Видаляти зайве треба доти, доки стовбур загрубіє і не буде так активно проростати. Уже на другий рік прути просто будуть товщати, але зайвої зелені не буде. Тоді просто формуємо крону, надаємо їй бажаної форми. Верба невибаглива до грунту та умов посадки. Єдиний момент, на який слід звернути увагу, - це рясний полив. Так як верби ростуть у вологому грунті, для гарного вигляду деревця маємо не шкодувати для нього води.

Починаючи власне ремесло, Сергій Сашко не здогадувався, що у цій справі є стільки цікавих нюансів. Наприклад, у процесі виявив, що в нашій місцевості є багато різновидів верби, яка, на перший погляд, виглядає абсолютно однаково. Є прути темно-зеленого забарвлення, є червонуватого, є темно-червоного. Вони мають різну форму, різні способи вегетації. Але чоловік настільки любить природу і помічає її красу, що все це у нього виходить якось саме-собою.

Щоб праця була не марною і корисною, його вироби розігрують на благодійних лотереях для ЗСУ. Він просто і без пафосу розповідає усе, чому навчився сам, і надає детальні інструкції з догляду тим, хто бажає прикрасити своє подвір’я традиційним українським деревом, але нетрадиційної оригінальної форми.

Читайте також:

• Двоє волинян змайстрували мінілафети для евакуації військової техніки з передової
• Волинський прикордонник-автомайстер обладнав на передовій мобільну майстерню