На Волині меліоративні канали потребують реконструкції та 800 млн грн

На Волині меліоративні канали потребують реконструкції та 800 млн грн

На розчищення та реконструкцію внутрішньогосподарських меліоративних каналів у межах відповідальності водного господарства в Ковельському районі потрібно орієнтовно 800 мільйонів гривень.

Про це Суспільному розповів начальник Ковельської експлуатаційної дільниці Регіонального офісу водних ресурсів в області Валерій Грижук.

Підтопленими в районі, з його слів, станом на 22 березня лишаються 120 гектарів. У лютому таких земель було орієнтовно тисяча. Валерій Грижук зазначив: орієнтовно 80 % внутрішньогосподарських меліоративних каналів потребують розчищення.

У якому стані перебувають меліоративні канали

У зоні відповідальності водного господарства (колишній Ковельський і Турійський райони), розповів Валерій Грижук, є 3 000 кілометрів внутрішньогосподарських меліоративних каналів і 850 кілометрів міжгосподарських меліоративних каналів.

«Це канал осушувальної системи «Бобровка»: внутрішньогосподарський канал, він чистився у 2021 році. Очистка каналу має проводитися від мулу механізовано кожні 10 років, експлуатаційні доглядові роботи — вирубка чагарників, обкошування — мають проводитися щороку», — сказав фахівець.

Зі слів керівника міжрайонного управління водного господарства, заростання каналів сповільнює відведення поверхневих вод. Меліоративні канали проходять за межами населених пунктів, втім за умови їх належного функціонування ґрунтові води сходитимуть швидше.

Валерій Грижук зазначив: на осушуваних полях є додаткові системи водовідведення.

«Ось тут ми бачимо приклад такого «блюдця» — підтоплення на осушуваних землях. Поряд є канал, який прочищався, але гончарний дренаж тут у незадовільному стані, тому ми бачимо такі підтоплення, які можуть вплинути на загальну сільськогосподарську продукцію», — сказав фахівець.

У Ковельській громаді за останні три роки прочистили від чагарників понад 10 км та зробили капітальну реконструкцію 1,2 км меліоративних каналів, розповів перший заступник Ковельського міського голови Тарас Яковлев.

«На жаль, ще маємо канали за межами населених пунктів. Це ті громади, які долучилися до Ковеля у 2020-му році. Там, на жаль, ніколи не було власника і вони останніх 30 років не обслуговувалися. Зараз проводимо інвентаризацію, пробуємо заставити когось це зробити, як ні, то будемо це робити своїми силами», — сказав посадовець.

Зі слів начальника Ковельської експлуатаційної дільниці Валерія Грижука, офіс водних ресурсів наразі розроблятиме проєкт щодо очистки Грабівської осушувальної системи.

Що кажуть про меліоративну роботу аграрії

У розчищеннях каналів зацікавлені аграрії, розповів керівник одного з сільгосппідприємств Геннадій Гадзвоський, який обробляє землю на території Білинської, Уховецької, Колодяжненської сільської ради Ковельського району.

З його слів, у 1986-му році поля осушувалися, там провели меліоративні дії, зробили канави, а у 2024 році ситуація така, що канали прийшли у природну непридатність — заросли, забур'янилися і замулилися.

Аграрій зазначив: надмірна вода, яка за зиму випадає у виді атмосферних опадів, немає куди рухатися, накопичується на полях і створює підтоплення висаджених озимих культур. Востаннє, сказав Геннадій Гадзвоський, зимовий паводок завдав шкоди господарству три роки тому.

«Була посіяна озима пшениця, озимий ріпак. Підтоплення спричинило масову загибель цих рослин. Це призвело до 3 млн грн збитків. Це було достатньо суттєво, вагомо, і ми вирішили найняти екскаваторну техніку. Ми визначили критичні канали, які мають вплив на централізоване водовідведення, і прийняли рішення їх чистити», — додав керівник одного з сільгосппідприємств.

Геннадій Гадзвоський зазначив, що у 2021 та 2022 році проведена меліоративна робота покращила ситуацію на полях.

«Ми помітили, що води на полях стало менше, наша господарська діяльність отримала певний бонус від проведення цих робіт. Бачимо перспективи інвестувати у власну техніку і проводити ці великі роботи власними ресурсами», — додав аграрій.

Внутрішньогосподарські меліоративні канали впадають у міжгосподарські, котрі обслуговують працівники водного господарства, зазначив Валерій Грижук.

З його слів, міжгосподарські канали здебільшого у задовільному стані. Він додав, що законодавство дає можливість створювати об'єднання водокористувачів і залучати додаткове фінансування — перше таке починають формувати на частині Кричевичівської осушувальної системи.

Читайте такод:

 

Можливо зацікавить