На Волині попрощалися із 54-річним захисником, який воював ще в АТО

Про це повідомляє Маневицька селищна рада. 

Василь народився, виріс і прожив у рідному селі. Земляки згадують його як доброго, щирого та спокійного чоловіка. Він жив звичайними людськими турботами, будував плани на майбутнє. Свого часу працював зварювальником у Маневицькій дорожньо-експлуатаційній дільниці, згодом — на будівництві. Проте, коли країна опинилася в небезпеці, він без вагань змінив цивільний одяг на військовий однострій.

Василь Григорович мав неоціненний бойовий досвід — свого часу брав участь в антитерористичній операції на сході України. Тому під час повномасштабного вторгнення ворога він знову став до лав Збройних Сил України, вважаючи своїм обов'язком захистити рідний дім і свою країну.

У війську Василь Воробей проходив службу на посаді водія автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів. За кермом військового автомобіля він виконував надзвичайно важливу й смертельно небезпечну роботу — під постійними обстрілами доставляв снаряди побратимам на передову. За кожним таким виїздом стояли колосальна відповідальність, залізна мужність і щоденна готовність ризикувати власним життям заради інших. Василь не шукав слави чи гучних визнань. Він просто тихо й віддано робив те, що вважав своїм святим обов’язком, — захищав Україну, свою родину та людей, яких безмежно любив.

Та на жаль, важкі поранення, отримані під час виконання службових обов'язків, виявилися сильнішими за життя. Попри зусилля медиків та тривале лікування, серце Захисника зупинилося. Йому було 54 роки.

Жителі Колківської та Маневицької громад зустрічали свого Героя на колінах — з квітами, сльозами на очах та невимовною вдячністю у серцях. У ці хвилини траурної тиші особливо гостро відчувалася гіркота втрати людини, яка мала ще довго жити, працювати, обіймати рідних і радіти кожному новому дню.

Чин похорону відбувся у місцевому храмі села Граддя, під склепінням якого звучала щира заупокійна молитва. Під прощальні звуки Державного Гімну України та гучні військові залпи захисника поховали на місцевому кладовищі.

Василь Воробей назавжди залишиться у пам’яті земляків як мужній воїн, добрий і щирий чоловік, відданий син своєї землі та захисник України.

Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині та близьким захисника. Світла пам’ять!