На Волині попрощалися з Героєм Леонідом Гричанюком, який понад рік вважався зниклим безвісти

Про це повідомили в Підгайцівській громаді.

Його шлях до місця вічного спочинку був вистелений не лише квітами і гіллям ялини, а й нестерпним очікуванням довжиною у 16 місяців. Леонід приєднався до лав ЗСУ у липні 2024 року, ставши навідником-оператором механізованого батальйону.

1 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Погребки Курської області зв'язок із ним обірвався. Родина отримала звістку: «зник безвісти». Майже півтора року рідні жили вірою, шукали, молилися і сподівалися, що Леонід живий, можливо, перебуває у полоні... Але лютий 2026 року приніс чорну звістку: старший сержант Гричанюк загинув того самого листопадового дня внаслідок бойового ураження, захищаючи незалежність України. Йому назавжди залишиться 50.

Леонід був не лише воїном, а й душею своєї громади. Випускник Борохівської школи, він завжди був у центрі культурного життя — його голос звучав у аматорських колективах, він любив співати акапельно, даруючи людям радість. 

Прощання відбулося з усіма військовими почестями. Біля рідної домівки відбулася щемлива літія, після якої піша хода вирушила до Храму. Священники здійснили чин похорону, а далі багатолюдна процесія під звуки оркестру провела Леоніда до місцевого цвинтаря, де під постріли пошани і мелодію державного гімну тіло опустили у рідну землю.

У загиблого залишилися згорьовані батьки, дружина, двоє дітей та двоє внуків, для яких він був найкращим батьком, дідусем та Героєм.Леонід Гричанюк мужньо виконав військовий обов’язок і до останнього подиху залишився вірним військовій присязі та українському народу.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині воїна. Вічна шана і слава Герою!