Помер через кілька днів після мобілізації: у Волині попрощалися з військовим Михайлом Баранчуком

У Ратному, де багато років проживають його сестри та де віднедавна мешкають ще одна сестра і старенькі батьки, померлого Михайла відспівали священники Ратнівського благочиння на чолі з благочинним протоієреєм Ігорем Антонюком, йдеться на сторінці Ратнівського благочиння. 

Михайло народився у невеличкому селі Боровуха Самарівської сільської ради. По життю був добрим і щирим. Мав свої недоліки, але всі ми не без гріха. Жив звичним селянським життям. Служив на строковій службі. Одружився. У шлюбі з дружиною народилися син і донька. Та сімейне життя не склалося. Після розлучення повернувся у Боровуху. Не цурався батьків і сестри, сам старався заробити копійку та вдома і на господарстві лад навести.

Великим болем для рідних стало повідомлення про те, що мобілізований кілька днів тому, 17 жовтня Михайло помер у місті Володимир. Він ще не встиг побувати на фронті, але так судилося, що його серце перестало битися уже у війську.

22 жовтня відбувся супровід Михайла Баранчука. 23 жовтня його відспівали у Різдво-Богородичному храмі в Ратному. Прийшли, приїхали попрощатися із померлим рідні, близькі, дорогі люди, знайомі і друзі його родини.

Щемливою тугою озивалися в серцях присутніх у храмі людей слова проповіді священника із с. Язавні протоієрея Романа Ваконюка. Він пригадав, як не раз Михайло привозив матір, якій уже за 80, на службу в храм Божий велосипедом, бо шанував її і понад усе поважав старість.

І хоч поховали померлого не в рідному селі, а в Ратному, де нині мешкає вся його родина, та віддати йому останню шану приїхали люди і з Самарівської громади – з ким перетиналася його життєва дорога, у кого працював, кому колись добро зробив.

«Хай Господь упокоїть душу новопреставленого Михайла в обителях Вічності, укріпить рідних терпінням, а пам’ять про нього живе у щирих молитвах», - йдеться у повідомленні.

Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині воїна. Світла пам'ять Герою!