На Волині попрощалися з Героєм Олександром Удотом, який понад рік вважався зниклим безвісти
Копачівська громада з глибоким сумом зустріла 34-річного захисника України Олександра Удота, який загинув 16 грудня 2024 року у районі н.п. Благодатне Волноваського району Донецької області. Люди виходили на дорогу мовчки, на колінах, із квітами та державними прапорами, віддаючи останню шану Герою. Олександр був уродженцем села Переспа Рожищенської громади й віддав життя за свободу та мир на рідній землі.
У понеділок, 9 лютого, біля Стіни Пам’яті у селі Копачівка священнослужителі звершили спільний молебень, інформують на сайті Рожищенської міської ради.
До присутніх звернулися очільники громад – голова Копачівської громади Олександр Совтис та міський голова Рожищенської громади Вячеслав Поліщук. Вони висловили щирі співчуття рідним, близьким і побратимам загиблого воїна, подякували за подвиг та закликали громаду пам’ятати, єднатися і підтримувати родини захисників, бо ціна нашої свободи – життя найкращих.
Олександр Удот народився у багатодітній родині в селі Переспа. Тут минули його дитинство і юність. Згодом, одружившись, переїхав до села Любче. Разом із коханою дружиною Оксаною виховували сина Яна, який сьогодні вже третьокласник. Олександр працював будівельником – чесно, наполегливо, заради сім’ї. Здавалося, життя тільки починалося… Та війна безжально увірвалася і в його дім.
16 грудня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу Благодатного на Донеччині, солдат Олександр Удот перестав виходити на зв’язок. Відтоді він вважався зниклим безвісти, а для рідних розпочався найтяжчий відлік – дні тиші, болю та надії. Лише згодом стало відомо, що саме того дня воїн загинув. Сьогодні він повернувся на рідну землю – востаннє.
Після Копачівки траурний кортеж вирушив до рідної домівки Героя в село Любче. На подвір’ї дому рідні та близькі востаннє попрощалися з Олександром. Звідси пішою траурною ходою процесія рушила до храму святителя Іоанна Милостивого у селі Любче. Поховали військовослужбовця з військовими почестями на місцевому кладовищі.
«Віддаючи шану Герою, всі, хто знав Олександра, згадують його як щиру, світлу людину і великого трудівника. Людину, яка жила для сім’ї – і пішла на війну заради майбутнього свого сина, своєї громади, своєї України. Світла пам’ять і вічна слава Герою. Схиляємо голови. Пам’ятаємо. Не пробачимо», – йдеться у дописі.
Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині воїна! Світла пам'ять Герою!
Будь в курсі усіх новин
