На вручення диплома прийшла з немовлям, а нині лікує майже 2000 людей: історія лікарки з Волині

Історію волинянки розповідає газета «Ратнівщина». 

Каже, що з дитинства мріяла бути корисною, допомагати людям. Особливо зворушливими для неї були моменти, коли бачила чи чула розповіді про надання домедичної допомоги людям від тата Івана Терещука, який на той момент працював прикордонником. Батьки, хоч і розуміли всю складність майбутньої професії доньки, не перечили її виборові, а навпаки підтримали.

Ще у студентські роки дівчина вийшла заміж за ратнівчанина Ігоря Антонюка, який невдовзі став священником. В історію сім’ї увійшов епізод, як на вручення диплома лікаря молода мама Юлія виходила з маленькою донечкою на руках, а зал гучно аплодував їй. Це був 2014 рік.

Інтернатуру Юлія Антонюк пройшла у Ратнівському центрі первинної медичної допомоги і після успішного її завершення у 2016 році приступила до роботи.

Зараз вона – мама трьох дітей, яка успішно поєднує материнські обов’язки зі щоденною працею лікаря.

За десять років праці у первинній галузі медицини Юлія Антонюк здобула колосальний досвід. Сьогодні вона обслуговує майже 2000 пацієнтів з різних куточків Ратнівщини, Старовижівщини і Камінь-Каширщини. Завжди усміхнена, налаштована на позитив, добрим словом і з фаховою порадою завжди зустрічає вона своїх пацієнтів.

І хоч усі ми знаємо, яка непроста робота в сімейних лікарів, адже вони прив’язані до своїх пацієнтів 24/7 телефонними дзвінками, повідомленнями, окрім прийому у стінах медичного закладу, Юлія Іванівна посміхається і каже, що не шкодує, що стала саме сімейним лікарем:

«Як учителі випускають цілі покоління своїх вихованців, так і ми, сімейні лікарі, тішимося, коли проводили перший патронаж після народження дитини і реєстрували нову декларацію, а зараз це вже свідомі люди, життєвий шлях яких ми пройшли разом з ними! Це унікальна можливість знати цілі сім’ї, вести їх від народження до старості і, окрім особливостей здоров’я, радіти їхнім щоденним успіхам і досягненням, сприймати інформацію, якою вони радо діляться, бо за роки праці ти стаєш для них майже рідною людиною!»

Звичайно, не обходиться в роботі і без труднощів. Сьогодні усім лікарям надзвичайно важко, бо, окрім спілкування з людьми і безпосереднього лікування, багато часу забирає робота з комп’ютером, електронним документообігом та над дотриманням вимог, які ставлять перед лікарями.

Попри все це, біля кабінету Юлії Антонюк завжди людно. Пацієнти поспішають до неї на консультацію і радіють отриманим порадам. А вона крізь серце і душу пропускає історію кожного, на потім відкладає втому, бо тут і зараз вона дуже потрібна людям. Дякує Богові за можливість допомагати і бути корисною, а найдорожчим – чоловікові і дітям – за розуміння і щоденну підтримку.

Марія ЛЯХ

Читайте також: 

• У Луцьку провели органне донорство: донорські нирки врятували двох пацієнтів
• Лікар, який надихнув родину присвятити життя медицині: історія Олександра Солобчука з Волині
• «Обставини не питають, чого ви боїтеся». Бойовий медик Хеджі з Волині — про свій шлях і знання, які рятують життя