«Нас виживають»: у Луцьку завод виселяє людей із домівок – відключив світло і воду

Про це йдеться у сюжеті 12 каналу. 

Це мешканці будинку на Агрономічній, що на території Гнідавського цукрового заводу. Більшість живе тут понад 40 років. Квартири не купували, не орендували, в далеких 80-х вони чи ще навіть їхні батьки отримали їх від заводу. 

«Мій тато отримав квартиру від пожежної частини. Він працював у пожежній частині, а на той час роздавалися квартири, де хто міг. То дали тут йому кімнату», - розповідає пані Тетяна, яка живе на Агрономічній, 5

Квартири люди порозширяли, поробили ремонти, обжилися... Тут народжувалися й зростали їхні діти, згодом одружувалися, звідси йшли на війну і сюди збиралися повернутися з перемогою, але... Минулого року людям повідомили: виробничі потужності Гнідавського цукрового заводу разом з їхнім будинком продали – усім треба забиратись. 

Із документів на житло в людей – ордери на вселення і прописка в паспорті. Приватизувати отримані від заводу квартири не зміг ніхто, окрім одного чоловіка. Нині керівництво Гнідавського заводу, який став філією Радехівського, переконує, що квартиру чоловік приватизував незаконно. По-перше, вона в промисловій зоні, по-друге це неможливо, бо будинок на Агрономічній у документах як не житловий.

«Приватизація була незаконною. Яким чином він це зробив – особисто мені невідомо. Те майно, де проживають зараз люди, воно є майном акціонерів і не підлягає приватизації і ті приміщення є нежитловими», - каже Юрій Плєхоткін, директор Гнідавського цукрового заводу.

Аби люди виселились з цього будинку без галасу – Цукровий завод запропонував їм інше житло. Щоправда воно теж на балансі Гнідавського цукрового заводу, хоча керівництво обіцяє передати його місту. А відтак, наголошують, люди зможуть приватизувати свої квартири. 

«У нас є домовленість з міською радою, що коли ми передаємо гуртожиток на баланс міста – люди матимуть можливість його приватизувати. Кожен свою індивідуальну квартиру. Вони стануть власниками майна, не просто будуть ним користуватися, а стануть власниками. Зможуть його продати, передати, їхні нащадки зможуть успадкувати», - додав Юрій Плєхоткін. 

Йдеться будинок, який пропонують мешканцям Агрономічної. По факту – гуртожиток, побудований ще в 1955-му. Зовні старий, але всередині, за словами дирекції заводу, – повністю сучасний. До всього тут - повноцінні окремі квартири.

Утім люди переселятися в цей гуртожиток не хочуть. До прикладу, Тетяна. Її квартира на Агрономічній площею – понад 90 квадратів, живе з донькою й онучкою. Чоловік – військовий, зять загинув. 

У цю домівку, каже жінка, вона вклала купу грошей, а переїздити в голі стіни, та ще й в старезний гуртожиток – навідріз не згідна. 

Не погоджується на гуртожиток і сусідка Тетяни – Віра. Її квартира має 50 квадратів – є три невеличкі кімнати, кухня та окремий санвузол.

«Хай вони мені дають квартиру. Я ж не кажу точно таку ж. Ну, але щоб я прийшла і могла жити. Ми сюда скільки вклали, і батареї поміняли, і котла нового поставили. І скільки років прожити і зараз піти в гуртожиток», - пояснює свою позицію жінка.

Переїхала б у гуртожиток, але не має за що Валентина. На Агрономічній в неї двокімнатна квартира. Чоловік помер, зять воює. Жінка готова виселитись, якщо завод допоможе їй з переїздом і компенсує ремонт на новому місці

На таких же умовах – компенсація ремонту в гуртожитку, або ж готова для життя квартира - готовий покинути будинок на Агрономічній і пенсіонер Ярослав. 

Треба сказати, що вибиратись з будинку сказали не лише жителям Агрономічної, 5. Поруч є ще два будинки. За словами героїв сюжету, їхнім сусідам замість переселення в голий і пустий гуртожиток, завод виплатив чималі суми. За ці гроші люди нібито покупляли собі навіть не квартири... будинки. На подвір'ї однієї з хат журналісти встигли застати її – вже колишнього - власника. Суму компенсації нам не назвав.

Компенсацію отримали можуть лише ті мешканці будинків поруч Цукрового, які встигли приватизувати свої квартири. Решті – голі стіни в гуртожитку, які нібито можна буде приватизувати. 

Оскільки Цукровий завод відноситься до критичної інфраструктури, що таке відключення світла, блекаути, на Агрономічній дійсно не знали. В гуртожитку ж вони неминучі. Водночас, за словами директора Гнідавського заводу, двоє людей з Агрономічної вже переїхали сюди і навіть зробили тут ремонт. Ще семеро оформляють документи. За майбутнє людей, які відмовляються переїжджати в гуртожиток, директор цукрового не знає. Єдине: каже, що нові квартири, будинки й гроші на ремонт їм ніхто не дасть. Мовляв, люди мають бути вдячні за, фактично, подаровані їм квартири в гуртожитку.

Між тим, про непростий будинок на Агрономічній знають і судді, і поліція. І ті, й інші охоронці Закону, вірять мешканці дому, допоможуть знайти справедливий вихід з цього поки глухого кута. 

Читайте також: 

• «Поки одні плачуть, інші скачуть»: на Світязі готувалися до концерту, коли в сусідньому селищі мали зустрічати Героя. Відео
• «Задовбали»: водій маршрутки до Луцька висадив військового, який «заважав іншим пасажирам»
• Скандал у Луцьку: жителі двоповерхівки 20 днів без світла і води