Скандал у Луцьку: жителі двоповерхівки 20 днів без світла і води

Вже 20 днів люди виживають без води та без світла. Вони мешкають у двоповерхівці на території Гнідавського цукрового заводу в Луцьку. Жителі старшого віку колись там працювали, тож переконані, що прописані в будинку.

Про це пишуть Волинські новини з посиланням на сюжет ТРК «Аверс»

Наприкінці минулого року потужності цукрового заводу купила німецька компанія. Сама територія належить Боратинській громаді. Мешканцям пропонують переїхати в інше житло – гуртожиток.

Люди підозрюють: завод вимкнув їм комунікації, щоб шантажувати та змусити до переїзду. Мешканка Тетяна Максимук зазначила, що воду пустили лише того дня, коли журналісти знімали сюжет.

«Сиділи без світла і води, але того дня після випуску на одну добу воду ввімкнули. Але згодом вимкнули. Усі наші мешканці сидять, лише одна квартира переїздить, бо власники працюють. Решта – пенсіонери, вони не мають коштів, щоб вкластися в ремонт гуртожитку. Там голі стіни», – розповіла Тетяна Максимук.

Жінка подалася до суду щодо визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давниною. Справу розглядають уже майже рік.

«Найприйнятніший варіант – судитися за набувальною давниною. Оскільки батько позивачки працював на заводі і в 1983 році отримав ордер на житло. Там була менша площа, але далі позивачка здобула дозволи на розширення, які ми долучили до справи. Перед тим як іти до суду, ми зібрали чимало документів. Фонд держмайна надав нам увесь перелік майна, яке Гнідавський цукровий завод передав під час приватизації. Двоповерхівку на вулиці Агрономічній не передавали», – зазначила представниця позивачки Марія Раковець.

Своєю чергою, представниця Гнідавського цукрового заводу, яка також представлятиме інтереси ТзОВ «Радехівський цукор», що придбало потужності заводу, в суді наполягала: саме Гнідавський цукровий відімкнути комунікації не може. А нова квартира, яку пропонують Тетяні з родиною, із її слів, має хороші умови.

«Гнідавський цукровий завод пропонує отримати квартиру розміром 60 квадратних метрів із повністю облаштованими водо- та електропостачанням, де є лічильник, бойлер, панелі обігріву. Квартира повністю готова для того, щоб люди могли облаштувати її, надати косметичного вигляду. До цього – усі роботи виконано», – твердила представниця заводу Ірина Масич.

Тетяна Максимук акцентувала: батькову квартиру добудовувала, тому претендує на оселю більшої площі. Та й умови, які нині в гуртожитку, жінка називає «в нікуди».

У суді зробили перерву на день, аби представниця Гнідавського цукрового заводу могла ознайомитися із заявою забезпечення позову від сторони позивачки. Уже наступного дня суддя постановила: залучити до розгляду справи ТзОВ «Радехівський цукор» як третю сторону.