В останньому повідомленні написав коханій «я щасливий, що ти в мене є»: життя 29-річного Героя з Волині обірвала куля ворожого снайпера

Юрій Юрійович народився у Волинській області. З дитячих років займався карате, футболом, кікбоксингом. Був призером і переможцем спартакіади, чемпіонатів України, області, міста з кікбоксингу, здобув звання кандидата у майстри спорту. Спогади про Героя опублікували на Платформі пам'яті Меморіал.

Вищу освіту отримав у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, де навчався на факультеті фізичного виховання, спорту та здоровʼя. Потім займався підприємницькою діяльністю, працював тренером у фітнес-клубі «Brutal». Також захоплювався страйкболом: разом із друзями створили команду і брали участь у змаганнях.

7 травня 2022 року чоловік був прийнятий на військову службу в 100-ту окрему бригаду територіальної оборони ЗСУ. Служив командиром відділення, навідником кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки. У червні 2023 року був нагороджений відзнакою Західного управління ТРО.

«Мій чоловік був відважним, мужнім, сміливим та відданим своїй державі. Твердий у своїх рішеннях і цілеспрямований. Він мав усі найкращі якості, які повинні бути притаманні кожному справжньому чоловіку. Найкращий у світі тато, люблячий чоловік і найкращий син своїх батьків», – розповіла Марія Корецька.

Як розповіла дружина Героя, в останньому повідомленні він їй написав «я щасливий, що ти в мене є».

«Чи можна народитися воїном? Якщо говорити про Юрія Корецького, то це так і є. Народитися з чуттям справедливості. А потім відшліфувати свій характер, свої фізичні дані спортом. Так завзято цікавитися воєнною справою, ніби десь там, на рівні, недоступному людській свідомості, передчувати свою долю… Встигнути створити родину. При чому ту, в якій повно щастя, і його видно неозброєним оком. Так кохати свою дружину, що її іменем назвати доньку. Ну бо дві Марії в одній хаті – помножена любов. Але війна…. Як і хто міг втримати цей дух захисника? Воїна? Сьогодні всі казали про те, що Юру нереально було спинити. Він чітко знав ціль, був готовий і усвідомлював наслідки..» – написав Ігор Чайка, Ковельський міський голова.

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Юрія на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

Вдома на нього чекали дружина, донька, рідні та друзі.

Фото - 12 канал

Читайте також:

• «Був хорошим, люблячим сином, братом, дядьком, хрещеним»: Герой з Волині декілька днів не дожив до 32-річчя
• Перед загибеллю збив ворожий винищувач: дві рідні сестри з Волині за місяць втратили на війні чоловіків
• Загинули за Україну: школа на Волині втратила 18 випускників на війні. Фото