«Не міг бути вдома, коли вона - військова»: волинянин з донькою відвойовують загарбані території України
Захисник з Волині Анатолій Петрович Нікітчук – батько трьох синів та донечки. Він має багатолітній стаж роботи у водному господарстві, а із липня 2022 року став військовослужбовцем.
Про це пише Маневицька газета Нова доба.
На запитання, як вирішив іти служити, чоловік відповідає просто: «Не міг же я залишатися вдома, коли у мене донька військова…».
Він десять місяців провів на Яворівському полігоні, де був начальником контрольно-пропускного пункту, а з травня цього року у складі славетної 47-ої окремої механізованої бригади «Ма́ґура» бере участь в бойових діях вздовж лінії фронту в Запорізькій області.
Там із побратимами проривають ворожу оборону в запеклих боях. Це надзвичайно важко, бо окупаційні війська облаштували декілька ліній захисту та встановили на шляху наступу українських сил безліч мінних полів, а ще ведуть невпинні обстріли.
«Я служу в артилерії, в обслузі гармати, весь цей час пробув на Запорізькому напрямку», – розповідає Анатолій Нікітчук, якому нещодавно за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою було вручено від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного дві нагороди: нагрудний знак «Золотий хрест» та Почесний нагрудний знак учасника бойових дій.
Його 22-річна донька Іванна – випускниця Львівської академії сухопутних військ. Дівчина розпочала свій військовий шлях у 17 років. З лютого цього року активно виконує бойові завдання на різних напрямках фронту. Відповідальна та відважна військова в званні лейтенанта здобула право носити чорний берет морської піхоти. Зараз вона штурмує на Херсонщині загарбаний окупантами лівий берег Дніпра.
За час війни тато з донькою зустрілися лише кілька разів – спочатку вона приїжджала до нього на полігон, а потім у них на пару днів співпала відпустка і вони побули із рідними в Нових Підцаревичах.
Чекає свого чоловіка Анатолія з війни його дружина Віта, постійно хвилюючись і за донечку Іванну, й за синів Андрія, Павла та Петра. Вона трудиться продавчинею в місцевому магазині і багато волонтерить.
«Старший наш син працює на виробництві, яке наближає нашу Перемогу, середній – на Рівненській АЕС, а молодшому тільки виповнилося вісімнадцять, він ще навчається», – ділиться їхній тато, якому недавно дали кілька днів відпустки – провідав своїх колег із водного господарства, які всі за нього хвилюються, побув із найріднішими й знову вирушив на південний схід нашої держави.
«Толік воює там, а його Віта – тут», – кажуть про його дружину односельчани, зазначаючи, що вона завжди в числі тих, хто допомагає військовим, – готує для них їжу, ділиться домашньою провізією.
«Я знаю, як буває складно із харчуванням військовим, тому і її прошу допомагати тим, кому може… – каже Анатолій Петрович. – Домашня їжа – то не армійська, яку ще і не завжди є можливість приготувати».
Юлія МУЗИКА
Фото із архіву сім'ї НІКІТЧУКІВ
Читайте також:
- Поховав двох своїх діток і помер від важких ран, отриманих на фронті: історія Героя з Волині
- Дорого, але поки вертатися не планує: лучанка разом з дітьми понад рік живе у Швеції
- Готує світязькі пончики і вареники: 56-річна жінка з Волині добровільно вирушила на схід годувати військових. Відео
Будь в курсі усіх новин
