«Ніхто не зробив такої промоції української культури, як Збройні сили України», - Віра Агеєва під час презентації у Луцьку

Поговорити про питання, що піднімають у книзі, читачі могли у неділю, 2 жовтня, у обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Збірка есеїв про українсько-російські культурні відносини  особливо сильно актуалізувалася на Україні під час збройної агресії РФ, тож видавництво кілька разів додруковувало книжку. Прочитати її - це замислитися над чималою кількість питань, зокрема, якої травми нам завдала російська імперія, як нав'язувалися думки про «вищість» тієї культури над українською, яку роль відіграли літератори у нашій історії і що нас має попереджувати.

Агеєва говорить: так вийшло, що сьогодні російсько-українські культурні відносини розглядаються, як українсько-російські з української точки зору. 

«Що відбувається зараз: зараз розвалюється російська імперія. «Ти – Кассандра, ти знала, що буде війна, і за пів року її видала», - часто мені кажуть, але насправді я не знала», - зауважує Віра Агеєва.

Вона наголошує, ті, хто знають історію, розуміли, що ця війна неминуча. За словами Агеєвої, жодна імперія ще не розпалася без крові і війни, а «велика і могутня» саме це зараз робить - самоліквідовується. 

«Поки ми не позбудемося імперського спадку нації, ми просто не виживемо. Це питання виживання нації. Війна великою мірою йде за історію, російська імперія не зможе існувати втративши українців», - каже літературна критикиня і письменниця.

Вона зазначила, що в епоху Постмодерну і мультикультуралізму раніше вчили, що цінностей й ієрархій більше не існує, але зараз цінності лежать на підлозі, і їх можна перемішувати, ними можна гратися.

«От і догралися, - говорить вона, - ООН, Червоний хрест, ЮНІСЕФ - усі догралися. Потім виявляється, що за ці цінності треба вмирати» 

«Мені здавалося, що те, що я написала, відколи почали летіти снаряди і ракети, стало очевидним», - наголосила Віра Агеєва.

Літературознавиця підкреслила, що для того, аби відбувався процес деколонізації, потрібно маркувати простір.

«Коли приходять окупанти і бачать, що тут стоять пам'ятники російським поетам, то про це треба говорити. Поміняти дошки і пам’ятники простіше, треба міняти освітні пріорітети, позбутися того комплексу меншовартостості. Нам ніхто не зробив такої популяризації української культури, як Збройні сили України», - утвердила вона.

- Коментар, який мені найбільше сподобався на ютуб-каналі «Шалені авторки»: «А што в украінцев што-то такоє єсть?» - пригадала Віра Агеєва.

- Так, так, в українців дуже багато чого є, чого немає в росіян, - відповіла відразу з усмішкою.

«Я у своїй подорожі країнами Балтії побачила різні варіанти того, що може відбуватися, коли імперії стає більше. Литва, Латвія й Естонія – це три моделі. Нам не можна піти не тією дорогою, тому так важливо прочитати цю книжку. Це базові речі, це питання не тільки під час війни, а й після неї», - додала народна депутатка, професорка Ірина Констанкевич, яка була модераторкою події.

Під час заходу Віра Агеєва повідомила, що нині її книга уже перекладена на польську й англійську мови.

«Естонською ще, будь ласка. Російська мова працює працює на всіх каналах, тому потрібно переклади зробити найперше  італійською, німецькою, Франція - на черзі», - попросила її Ірина Констанкевич.

Письменниця також залюбки відповідала на запитання слухачів. 

- В бібліотеках України повинні бути російськомовні видання? – запитали у залі.

- Це дуже важке питання. Станом на зараз хочеться сказати ні, тому що сьогодні в Лимані загинуло багато наших солдат. Я б так сказала, треба вилучити всі книжки, які видані в Росії, всі - без винятку. Звичайно, я думаю, що якщо стоїть в бібліотеці 20 томів Салтикова-Щедріна, то за останні 20 років їх вже ніхто не читав.

Думаю, коли вам запропонує за рік 20 нових книжок, ви охоче викинете його. Вилучати треба, може, не одразу, поступово. Зараз українським видавництвам потрібні переклади, потрібні нові книжки. Пишіть книжки, люди. Російські книжки шкідливі треба викидати вже, багато чого вже викинули, а далі в міру як «Віхола», «Комора», «Видавництво Старого Лева» та інші будуть присилати нові - нахрен викидати старі.

«Я сама була вражена неймовірною напругою дискусії про Булгакова: я була вражена тим, скільки людей хочуть захистити його, це незбагненно. «Не забирайте в мене Булгакова: він - геній». Та якого хріна він генІй? Тим, хто захищає Булгакова, добре  Оксана Забужко написала: «Вони його купили за макулатуру». Старше покоління знає що це, і тепер шкода викинути.

Ми не можемо заборонити любити Булгакова, ми ж демократична країна, але нам треба так представити Підмогильного, щоб Булгакова забули», - наголосила письменниця.

До слова, лучанам письменниця розповіла, що нині до друку готується її нова книга.

«Можна я в чомусь зізнаюся? Я ще не казала це, давайте в Луцьку скажу вперше: я позавчара віддала «Віхолі» рукопис моєї книжки про Київ початку 20-го століття. Я дуже сподіваюся, подарую її Ткаченку (Олександр Ткаченко - Міністр культури та інформаційної політики України - авт.) - він прочитає і змінить свою точку зору. Ось так треба працювати, інакше - ніяк», -  розповіла Віра Агеєва.

Потрапити на подію можна було за благодійний внесок від 100 гривень. Як зазначили організатори, за презентацію книги Віри Агеєвої  вдалося зібрати 12 303 гривні, які передадуть волонтерам.

«В цю суму також включені 1 500 гривень від видавництва «Віхола», як відсотки з книг, що ви вчора придбали», - йдеться на сторінці «Фронтери».

Кошти передадуть волонтерському штабу «Ангар» на купівлю автівок для Збройних сил України.

Фото і текст: Ольга ЮСКОВЕЦЬ