Таїнство Шлюбу: обов'язки, вікові різниці та секрети міцних стосунків

Протоієрей Андрій Миронюк розповів про важливість таїнства шлюбу, роль віри, обов'язки подружжя та як впливає різниця у віці на сімейне життя.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці «Волинської єпархії Православної Церкви України».

Протоієрей Андрій Миронюк, настоятель парафій Святителя Миколая Чудотворця с. Кременець і Архістратига Михаїла с. Щурин Рожищанського деканату (Луцький р-н), у передачі «Церква і релігія» на телеканалі «Конкурент TV» відповів на запитання про таїнство Шлюбу.

Чи можуть чоловік і жінка, тільки розписані в РАГСі, [але не вінчані,] приступати до Сповіді та Причастя?

Коли говоримо про шлюб, то можемо розуміти різні підтексти цього терміна. Хтось вважає шлюбом єднання хлопця й дівчини, чоловіка і жінки без якихось обов'язків перед державою чи перед Богом. Хтось вважає, що це на взаємовигідних якихось моментах: зручність, обіцянки, симпатії… Хтось вважає, що це обов'язок громадянина, тому потрібно його виконувати перед своєю державою. А хтось вважає, що цей термін суто поєднаний із таїнством Шлюбу, притаманний Церкві.

Так само, коли ми говоримо про таїнства Сповіді та Причастя, маємо розуміти, що мається на увазі. Бо хтось розуміє, що це раз на рік, зазвичай, у Великий піст, перед святом Пасхи, тому що така православна традиція, такий символізм. Але маємо розуміти чітко, що таке це таїнство. Коли приступаємо до Сповіді, то говоримо в першу чергу не священнику свої гріхи, ми говоримо в першу чергу перед Богом.

Коли ми говоримо про свої гріхи, то не просто їх перелічуємо, а з усвідомленням, що я як образ і подоба Божа зробив щось мені непритаманне, але буду старатись більш цього не робити. І якщо віра є в людини і надія на Бога, то «Господь убілить, як сніг, і випере душу людини, і вона буде чистою». Ось це правильне розуміння таїнства Сповіді.

А таїнство Причастя – під видимими просфорою і вином приймаємо тіло і кров Ісуса Христа. Ці таїнства для того, щоб людина зрозуміла, що вона вчинила, щоб людина зрозуміла, що їй потрібен Бог, щоб більш того не зробити. Людина явно приймає Бога через свої уста, душу і тіло, а, відповідно, потім у своє буденне життя. Тоді людина живе з Богом.

І коли люди хочуть жити спільно, вони мають жити з Богом. Для цього потрібні таїнства Сповіді й Причастя і для цього потрібне таїнство Шлюбу, тобто Вінчання.

Як Церква ставиться до великої різниці у віці наречених?

Сімейне життя це спільна робота: і духовне життя, і побутове, й інтимне – зачаття, народження і виховання діток та багато-багато іншого. І коли великий розрив у віці, то буде важче. Коли ми плануємо в молодості з молодою людиною, – це одне. Коли ж людина вже старша, в неї, відповідно, інші плани, розумовий рівень, рівень відпочинку і чимало іншого.

Тому якщо віковий розрив невеликий, це не буде заважати працювати над собою духовно і тілесно, реалізовувати свої більш-менш спроєктовані плани для душі й для тіла. Але з ризиком вступаємо у шлюб із людиною, яка старша за нас чи молодша на 20, 30, 40 років: маємо просто зрозуміти, що буде з моєю сім'єю і як я буду з цією людиною жити через 20, через 30, через 40 років. Як я з цією людиною буду планувати, в першу чергу, дар любові, тобто діток? Як я буду планувати якісь фінансові перспективи? Як я буду планувати основи свого здоров'я?

Тому маємо пам'ятати, що коли кохання затьмарює розум і здоровий глузд людини, то з мудрістю житейською, навіть у молодому віці, а тим більше в старшому, повинні подивитися, що буде зі мною і з моїм старшим чоловіком чи жінкою. І так само старша людина має подивитися, який я буду, чи яка я буду, як буде мій молодий чоловік чи моя молода жінка на мене дивитися і поводитись, які будуть плани? Розуміємо, що все в руках Господніх, спланувати фактично нічого майже не можемо, але з Божої волі плануємо те, що можемо.

Які обов'язки накладає таїнство Шлюбу і чи може їх невиконання стати виправданням для розлучення?

Чоловік і жінка різні за природою, за минулим, за генетикою. Вони намагаються і просять Бога, щоб Господь з'єднав нез’єднане, щоб Господь допоміг у народженні діток, спільних планах у взаємоповазі, взаєморозумінні. Психологи називають критичні моменти: перший рік, три роки, п'ять років.

Коли жінка виношує дитинку, коли дитинка народжується, вся увага іде на дитинку. Маємо пам'ятати, що, як апостол Павло говорить, «диявол ходить рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти» (1 Пет. 5:8). Коли чоловік і жінка достойно проходять усі притирання і випробування, і колючки оті чоловічої та жіночої природи, то диявол особливо буде старатися.

Обов'язки тілесні – це нижчий рівень обов'язків. А ми говоримо й про обов'язки духовні: чистота, вірність, взаємоповага, взаєморозуміння, взаємодопомога. Ось там справжня сім'я гартується як та сталь, як те залізо, як те золото, яке спочатку переплавляється, а потім робиться прекрасний виріб. Тому люди, котрі вступають у шлюб, мають пам'ятати, що прийдеться там сміття викидати постійно, мити посуд...

А в першу чергу пам'ятати, що я маю бути вірний цій людині до кінця своїх днів, і духовно, і тілесно, і в бідності, і в багатстві, і в хворобі, і в здоров'ї. Якщо ж через невиконання якихось обов'язків хтось із членів сім'ї наважується припинити цей шлюб, то значить люди все-таки не дійшли до своєї кінцевої мети з Божою допомогою у шлюбі. Нехай Господь нам усім допоможе!