Обрізка яблуні в березні: як не нашкодити дереву і зберегти врожай

Про це інформує Ukr.Media.

Ідеальне вікно для обрізки — коли вдень стабільний плюс (десь +3…+7°C), але бруньки ще сплять. Виглядають як сухі коричневі лусочки.

Побачили зелений конус — ховайте пилку, ви запізнилися. Рани гоїтимуться довго. І ні, яблуня не буде «плакати» струмками соку, це вам не береза. Але сили втратить.

У мороз нижче -5°C теж не ліземо з інструментом. Деревина стає крихкою, зріз вийде рваним.

Чому взагалі люди бояться різати дерева?

Бо страшно відтяти майбутній урожай. Щоб цього не сталося, достатньо розібратися в анатомії гілок.

Є вовчки — вертикальні нахабні пагони. Пруть різко вгору, товсті, сильні. Жеруть ресурси, яблук не дають. Це паразити. Їх вирізаємо.

А є кільчатки та плодушки. Це короткі, криві, покручені гілочки, на кінці яких сидить велика кругла пухнаста брунька. Трохи нагадує кільце з намистиною. Бачите таку потвору на гілці — приберіть від неї секатор. Це майбутнє яблуко. Чим кострубатіша і коротша така гілочка, тим вона цінніша.

Правило зрізу одне: ріжемо «на кільце».

Це такий природний наплив біля основи гілки. Ніяких пеньків. Пеньок — це відкриті двері для інфекції та трутовиків, дерево вам за таке не подякує. Спочатку прибираємо все сухе, хворе і поламане. Потім те, що росте всередину крони і створює тінь. Яблукам потрібне сонце, а не хащі.

Якщо просто спиляти вовчок, дерево запанікує від втрати і випустить на його місці ще цілий віник нових. Тому набагато простіше влітку виламувати молоді зелені пагони руками, поки вони м'які. Або є хитріший трюк. Вовчок можна змусити працювати. Поки він гнучкий, відігніть його майже до горизонталі і зафіксуйте. Працює простий закон: вертикальне росте, горизонтальне — родить. За рік-два там з'являться плодушки.

Зі старими деревами взагалі треба бути обережнішим. Не намагайтеся омолодити ветерана за один підхід. Максимум — одна-дві великі гілки за сезон. Інакше дерево зловить шок і заросте вовчками так, що сокири не вистачить.

Тепер про те, чим забиті голови садівників ще з радянських часів

Садовий вар. Забудьте. Викиньте, якщо є. Це найгірше, чим можна замазати зріз. Під цим парафіново-каніфольним місивом дерево не дихає, там накопичується волога і стартує гниття. Невеликий правильний зріз чудово підсохне і загоїться сам. Великий — замажте сучасною дихаючою штучною корою або лак-бальзамом.

І ще одне. Звичка палити всі зрізані гілки посеред ділянки. Спалювати треба тільки хворе — те, що в грибку чи яйцях шкідників. Здорові гілки відправляються у шредер на мульчу або в компост.

Беріть секатор і йдіть працювати. Яблуня — дерево живуче. Навіть якщо відтяпаєте щось зайве, вона виживе.

Читайте також:

• Аміачна селітра чи карбамід: чим підживити плодові дерева у березні
• Коли і чим обробляти яблуні після зими: поради для здорового саду
• Чому магнолія може зачахнути після зими і як її врятувати: поради для пишного цвітіння