Один з найвидатніших єврейських мислителів народився на Волині: що про нього відомо

Про це пише Район.Історія. 

Місто предків і дитинства

Видатний єврейський мислитель та релігійний діяч Давид Га-Леві Сеґал народився у 1586 році в Володимирі. Він син Шмуеля Га-Леві Сеґала. Хлопчик з дитинства вирізнявся кмітливістю, йому легко давалась наука. 

Під керівництвом старшого брата Ісаака, також видатного єврейського мислителя і автора декількох важливих коментарів, він із задоволенням вивчав Тору, Талмуд.

Давид Га-Леві Сеґал досить рано одружився. Його дружина була донькою раббі Йоеля Сіркіса з Бреста. Молода родина перебралась у Краків, а тоді в Потелич, що біля Рави-Руської. Врешті, до Познані. 

Упродовж цих років Давид Га-Леві Сеґал здобував безцінний життєвий досвід, намагався глибше розібратися у юдейському вченні, став раббі. 

Перераховане не мало жодного впливу на фінансове становище та стабільне існування родини, тому сімейству доводилося часто змінювати прописку і шукати своє місце під сонцем.

Острог і час найбільших звершень

У 1641 році Давид Га-Леві Сеґал став рабином Острога. Повернувшись на терени Волині, він провадив активну, плідну та зразкову діяльність. Так, Давид Га-Леві Сеґал заснував в Острозі єшиву, про славу якої ходили легенди. 

Він став одним з найбільш авторитетних мислителів свого часу. В Острозі написав коментар на працю Йосефа Каро «Шульхан арух/Накритий стіл». Остання – це ритуальні правила для досягнення вірянам юдеям гармонії в житті. Коментар уродженця Володимира відомий під назвою «Турей Загав», тобто «Золоті рядки». 

Свою найвидатнішу працю, свій magnum opus, він опублікував у 1646 році у Любліні. Згодом цей текст визнали одним із найважливіших роз’яснень та тлумачень єврейського закону. Самого раббі з Острога з того часу почали називати ТаЗ, що є абревіатурою його праці.

Проте, за цією світлою смугою прийшла темна. У Речі Посполитій вибухнула Хмельниччина. Ці події стали великим випробуванням та складною сторінкою історії для місцевих євреїв. 

Давид Га-Леві Сеґал вирішив не випробовувати долю. Разом із родиною він залишив наші терени і перебрався на чеські землі.

Синагога, обов’язки та смерть

У 1582 році у Львові збудували синагогу Нахмановичів. Її будівничі – Павло Римлянин і Павло Щасливий, які зводили багато унікальних споруд у Львові та на околицях міста. Згадана синагога – дивовижний зразок архітектури ренесансу. 

Це одна з найгарніших святинь свого часу. Їй дали назву в честь твору Давида Га-Леві Сеґала «Турей Загав». Знають цю синагогу і під назвою «Золота Роза», що є відсилкою до популярної оповідки про невістку Нахмановича. 

На жаль, ця унікальна пам’ятка сакрального мистецтва не збереглась до сьогодні. У роки Другої світової війни її підірвали нацисти. Можемо бачити лише частину давнього комплексу. Тепер це музейно-меморіальний «Простір синагог».

Давид Га-Леві Сеґал не затримався у Моравії та повернувся на українські терени. Цього разу це була не Волинь. У Львові вчений та мислитель став головою рабинського суду, а згодом – рабином. Досить тривалий період його життя (1654 – 1667 роки) був пов’язаний зі Львовом. 

Він очолював єшиву, мав важливу роль у нарадах Вааду Чотирьох Земель. Серед його учнів Шмуель бен Давид, який став рабином у Гамбурзі, рабин Тернополя Ісраель бен Шмуель, головний рабин Львова Яків Єгошуа Фольк та інші.

Попри все, не можна сказати, що Львів асоціювався у цього єврейського мислителя лише з теплими і приємними спогадами. У 1664 році, під час вуличних сутичок, у місті загинули його сини Соломон і Мордехай. 

Дещо інша доля була в третього сина, Ісаї. Той був знаним вченим, навіть їздив до Османської імперії задля знайомства із вченням Шабтай Цві. Відтак він привіз для батька білий шовковий халат, подарований Шабтаєм. 

Видатний єврейський мислитель, уродженець Володимира і мешканець Острога, головний рабин Львова Давид Га-Леві Сеґал прожив понад 80 років. Його поховали на єврейському цвинтарі у Львові. «Стараннями» радянських діячів, тепер на місці цього кладовища ринок.

Спадщина

Про те, що історія львівської синагоги «Турей Загав» пов’язана з персоною Давида Га-Леві Сеґала свідчив напис, який був над входом до святині: «Тут молився наш вчитель та рабин Давид Га-Леві». 

Це було вшануванням та визнанням його творчої спадщини, підкресленням, що саме він є автором коментаря «Турей Загав», визнаного авторитетами за одне з найвагоміших доповнень до закону.

Давид Га-Леві Сеґал також був автором «Пісні звільнення», яка присвячена поверненню синагоги «Турей Загав» єврейській громаді. Він порівняв цей процес зі звільненням єврейського народу з єгипетського рабства.

Мислитель є автором багатьох важливих текстів. Більшість з них опублікували вже після смерті Давида Га-Леві Сеґала. Так було з коментарем «Слова Давида», який видали коштом відомого кабаліста та мудреця Юделя з Ковеля.

Читайте також:

• Яким було весілля на повоєнній Волині
• Як виглядав Луцький замок 100 років тому
• Знайшли унікальне фото першого бронепотяга, зроблене на Волині