Одразу став командиром: історія багатодітного батька з Волині, який віддав життя за Україну

Про це йдеться на фейсбук-сторінці Історії Полеглих Воїнів України

Народився 03.04.1978 року в м.Нововолинськ, Волинської області. Здобувши освіту автослюсаря, відкрив власний бізнес і невтомно працював для забезпечення власної родини. Відкривши власний автосервіс, мав повагу від колег і клієнтів. 26 лютого 2022 року добровільно поповнив ряди захисників України, адже мав незворушні переконання щодо суверенітету держави. Відразу був призначений командиром відділення і разом з побратимами стояв на захисті Батьківщини у складі 63 бригади. Пройшов найзапекліші точки Миколаївської, Херсонської та Донецької областей.

Брав безпосередню участь у боях за м.Бахмут пліч-о-пліч разом зі своїми побратимами. Побратими відгукувалися про нього, як про надзвичайно надійного і чесного воїна, який мав силу волі та незламний характер. Справедливий, з безмежною вірою в Перемогу, таким його запам’ятали всі. Він мав внутрішнє світло, яке зігрівало всіх. Постійно тримав тісні звʼязки з волонтерами, для максимального забезпечення хлопців зі свого взводу.

Загинув Олександр 2 липня 2023 року при виконанні бойового завдання, отримавши поранення несумісні з життям. Він віддав найдорожче-власне життя, захищаючи нас та нашу Батьківщину. У Олександра залишилося троє дітей,  дружина, мама та друзі, які пишаються ним. 

Наразі триває збір підписів на підтримку петиції про присвоєння Олександру Лисиці звання Героя України (посмертно).

Читайте також:

• Двічі був поранений та контужений, але повертався до побратимів: доброволець з Волині загинув, рятуючи «трьохсотих»
• У перший день вторгнення зірвався на фронт: Герой з Волині загинув через тиждень після того, як відзначив на фронті день народження
• Для сім'ї його приїзд був святом: Герою з Волині навіки 20