У Луцьку через удари блискавки погоріли ліфти. Що у місті з блискавкозахистом?

Розряд блискавки вивів з ладу підйомники

Липень і справді був щедрим на грози. Приміром, в урочищі Гряда, що біля озера Світязь в одному із дерев’яних будинків зайнялась пожежа, під час негоди блискавка потрапила в будинок відпочивальників. 

Проте й у Луцьку були грози з громом та блискавкою. Як з'ясувалося, внаслідок влучання, у деяких будинках у липні згоріли ліфти.

Як проінформував керівник ПП СРБУ «Волиньліфт» Андрій Ткачук, у будинку на вулиці Іващенка 1а, вийшов з ладу ліфт у третьому під'їзді через влучання блискавки. Роботи тривали більше тижня, та ліфти вдалося полагодити.

А одна з мешканок цього житлового комплексу повідомила, що тоді через блискавку у будинку аж порозколювалася цегла.

«Блискавка влучила в наш будинок, на задньому дворі трішки порозколювалася цегла, у всіх ліфтах погоріли плати і домофони», – каже мешканка ЖК.     

Зі слів голови ОСББ Олександра Адамовича, у будинку на вулиці Іващенка 1а тоді дійсно погоріли ліфти, однак у квартирах мешканців житлового комплексу техніка вціліла. 

Такі ж випадки були і в інших будинках в місті. Деякі з них обслуговує компанія «Укрвертикаль». Представник фірми Павло Ільюк розповів, що через блискавку під час липневих гроз згоріли ліфти у будинку на вулиці Огієнка.

Каже, що після однієї з гроз блискавка потрапила в будинок. Причиною цього стало те, що у будинку не було громовідводу. Як наголосив він, у будинку згоріли нові ліфти.

Також відомо, що подібна ситуація стался і у ЖК «Центральний», на що нарікали мешканці: після грози не працювали ліфти, техніка та електрика в квартирах. Проте голова ОСББ Раїса Кушнір комплексу запевняє, що в будинок блискавка не влучила, а було влучання поруч в мережі, які йдуть до будинку. Проте через кілька знів після події ліфти вже працювали і жодних проблем немає.

Натомість працівники головного управління ДСНС на Волині журналістів видання ВСН запевнили, що упродовж липня 2023 року до них не надходило звернень про потрапляння блискавки у ЖК в Луцьку. 

Що таке блискавка і чим вона небезпечна?

Інженер по блискавкозахисту Олександр розповів, що коли блискавка влучає в житловий комплекс, є зовнішні прояви руйнування, проте є й інша сторона медалі: коли блискавка влучає в стовпи електропередач. Зокрема, вночі, 24 липня в Ковельському районі блискавка влучила у опору високовольтної лінії.

Небезпека полягає в тому, каже інженер, що блискавка може влучити в опору і потрапити в домівки по лініях електропередач.

Це є дуже небезпечно, оскільки від цього немає внутрішнього захисту на вводі у будівлі і влаштування зовнішнього блискавкозахисту від цього не рятує.

Для кожного будинку підбирається індивідуальний близкавкозахист, розповідає фахівець. 

Під час того, як розробляється проєкт, проводяться певні розрахунки щодо захисту тієї чи іншої будівлі, враховується кількість блискавкоприймачів, розраховується їх висота і кількість.

Блискавкозахист - зовнішній, він поділяється на три ступені захисту – слабший, середній і найбільший. Як правило, влаштовують відстань між струмопроводами 15-20 метрів, один від одного.

Чи обов'язковий блискавкозахист? 

«Коли робиться розрахунок, визначається, потрібен блискавкозахист чи ні цьому будинку», – розповідає фахівець. 

Зі слів інженера, на сьогодні Державна інспекція архітектури та містобудування України з самого початку вимагає проєктувати блискавкозахист у будинках. Тож на це звертають увагу, коли будівлі приймаються в експлуатацію.

Зовнішній блискавкозахист робиться на всю будівлю. Є можливість робити окремо, всередині квартири, однак це по бажанню. Так блискавкозахист захистить квартиру від перепаду імпульсних напруг на вводі в квартиру.

Який блискавкозахист у житлових будинках Луцька і хто за нього відповідальний? 

Як розповіла виданню ВСН менеджерка Наталія ТОВ «Єврофест», блискавкозахист розраховується по спеціальних формулах, він залежить від висоти будинку і від сусідніх споруд, які можуть бути поруч. 

Є два види блискавкозахисту: активний і пасивний, найбільше по Україні використовують пасивний. 

Пасивний блискавкозахист – це блискавкоприймач, роміщений у найвищій точці будинку, натягнутий дріт або металева сітка, та заземлювач.

Щодо активного блискавкозахисту – це складніша система, що має більший радіус дії ніж пасивний. А це дозволяє захистити від блискавки не тільки будинок, але й прилеглу територію.

«Суть між двома видами захисту та сама, це металева конструкція, яка проводить розряд електричного струму і виводить його в землю», – розповідає Наталія. 

Як зауважила менеджерка, чим вищий будинок, тим більший ризик того, що в нього там потрапить блискавка.

Як проінформували редакцію ВСН у Луцькому районному управління ГУ ДСНС України у Волинській області, проведення своєчасних оглядів блискавкозахисту забезпечують голови ОСББ чи організацій, що експлуатують такі будинки.

Під час здійснення заходів державного контролю пожежної безпеки у житлових будинках проводиться перевірка наявності систем захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів.

Відповідальний за пожежну безпеку у житловому будинку – власник цього будинку або ж орендар, якщо це обумовлено договором оренди, а також керівник ЖК.

Якщо через блискавку зіпсувалась техніка

Якщо будівля обладнана блискавкозахистом, вона змонтована правильно і відповідає нормам, то в такому випадку прямі попадання блискавки не вплинуть на мережі в квартирах і техніка залишиться цілою.

Якщо все-таки виникла ситуація, коли через розряд блискавки вийшло з ладу обладнання в помешканні, каже адвокат юридичної компанії «Правова Допомога №1» Іван Наумчук, то в таких випадках зазвичай потрібно викликати рятувальників. Вони складуть акт, чому сталося загорання. Наприклад у зв’язку з погодними умовами, через блискавку.

«Насамперед потрібно звертатися до пожежників, чи до рятувальної служби, щоб вони зафіксували факт удару блискавки, після цього можна звертатися до поліції, щоб вони склали акт на пошкодження майна, тоді до ОСББ, щоб вони теж склали акт пошкодження майна. Але як такої сталої практики у мене немає. Жодного разу не зверталися до мене з такою проблемою», – каже адвокат. 

Однак, Іван Наумчук зауважив, що кожен випадок індивідуальний і потрібно дивитися, чи там є підстави, з кого можна стягувати відшкодування чи немає. Бо для отримання відшкодування, потрібна обов'язково причина. 

Головне фото - колаж ВСН, фото взяті з відкритих джерел

Читайте також:

• На волинському кордоні затримали чоловіка, який «нафарширував» підводу цигарками

• На Волині знайшли тіло 8-річного хлопчика

• Загибла сім'я і величезні затори: вночі на Кримському мосту пролунали вибухи