«Кожна дитина має свій діагноз»: як у Луцьку працює центр медреабілітації та паліативної допомоги
У центрі медичної реабілітації та паліативної допомоги в Луцьку перебувають діти різного віку. У групі транзитного перебування — шість малюків, стільки ж відвідують центр удень, ще одинадцять дітей займаються у Центрі раннього втручання. Частина з них — соціальні сироти або діти, вилучені із сімей через неналежний догляд.
Ще не всі підопічні отримали статус, який дозволяє їх усиновлювати або передати на опіку чи у будинки сімейного типу, розповів Суспільному директор закладу Віктор Максимюк.
З його слів, у закладі перебувають соціальні сироти, малюки, яких вилучили у батьків фахівці служби у справах дітей за недогляд. Чимало з них мають проблеми зі здоров’ям, проте зараз значно зменшилась кількість дітей, до початку повномасштабного вторгнення у закладі перебували 34 дитини, каже директор.
"Кожна дитина має свій діагноз. Найчастіше — це фатально алкогольні синдроми, різні наслідки, недоношені. До війни у нас були діти із статусом і діти, які були передані по заявах батьків з важкими матеріальними умовами проживання", — розповідає Віктор Максимюк.
Чотиримісячна Соломія потрапила в обласний центр медреабілітації та паліативної допомоги місяць тому з неонатального центру, — каже медсестра Тетяна Кундля, — дівчинка була передчасно народженою, мала низьку вагу.
"В мої обов’язки входить догляд за дітками, медичні призначення, годування. Поправилася, набралася ваги більш ніж на 2 кілограми. Ми надіємось, що ці діти знайдуть своїх батьків, які їх будуть любити, замінять їм біологічних", — каже медсестра.
Окрім догляду та виховання, з дітьми працюють психологи. Наталія Вічалковська проводить корекційне заняття, використовуючи інтерактивну підлогу. Каже, що впродовж 45 хвилин дитина тренує пам’ять, уяву, мислення, вивчає кольори, математику та англійську. Долучають до цих вправ і дітей, які пересуваються на кріслах колісних.
"Лікар невролог призначає корекцію, лікування, фізкультуру чи будь-які заняття і ми працюємо в ігровій формі, згідно з призначенням", — говорить психологиня.
У Центрі працюють за інноваційною програмою, яка дає можливість стабілізувати емоційний стан дитини, залучаючи ліву і праву півкулі головного мозку.
"Вона призначена для дітей різних вікових категорій. Зокрема, для дітей з особливостями психофізичного розвитку, при панічних атаках. Коли не стабільна психіка в дитини, вона може ні з чого починати плакати. Коли лунає сирена, ми намагаємось дітей одразу поміщати у сховище", — каже психологиня Дар'я Гошовська.
Жителька села Боратин Марія каже, що в центр приводить старшу доньку, бо вона не справляється з власними емоціями. Жінка каже, що зміни у дитини бачить.
"Вона вчиться контролювати свої емоції, переключатися, не доводити себе до істерики. Мені подобається. Бо, без психологів я не знаю, які б були інші рішення. Війна, діти сьогодні інакші стали. Зараз дуже багато булінгу в школі. Діти не знають, як себе правильно поставити", — говорить жінка.
У закладі розпочали реалізацію проєкту за підтримки уряду Великої Британії у співпраці з Міністерством соцполітики, сім’ї та єдності, який спрямований на підтримку і розвиток в громадах області соціальних послуг для сімей з дітьми та дітей, а також послуги раннього втручання, розповів директор Віктор Максимюк.
З його слів роблять все, щоб дітей у закладі було якомога менше, щоб вони були передані на виховання у сімейні форми.
Читайте також:
- Рівень стресу серед українських дітей зріс на 10%: найбільше страждають дівчата 10–13 років
- «Поплакала і продала диван»: лучанка перемогла онкологію і знайшла новий сенс життя
- Майже заповнений пацієнтами: як працює єдиний на Волині центр паліативної допомоги