Осіння обрізка ірисів: коли та як правильно підстригати, щоб було пишне цвітіння

Про це пише 

Важливо наголосити: ці рекомендації стосуються передусім бородатих ірисів, кореневища яких розташовані близько до поверхні ґрунту. Для інших видів, наприклад, сибірських або японських ірисів, підхід інший. Їхнє листя часто залишають на зиму як природний захист для коріння і зрізають вже навесні. Тому, перш ніж братися за секатор, переконайтеся, з яким саме типом ірисів ви маєте справу.

Питання осінньої обрізки ірисів — це не стільки про естетику, скільки про здоров'я рослини та її успішну зимівлю. І тут все вирішує термін. Як правило, іриси одразу після цвітіння не обрізають, тому що вони не «засинають», а починають активно готуватися до наступного сезону. Через свої мечоподібні листки, завдяки фотосинтезу, рослина поглинає сонячне світло. Простіше кажучи, накопичує поживні речовини у своєму кореневищі, щоб закласти квіткові бруньки для майбутнього року. Якщо ви зріжете листя в цей момент, ви позбавите ірис «сонячних батарей». Він увійде в зиму ослабленим, неготовим до цвітіння. Результат наступного року: цвітіння буде слабким, або ж квіток не буде зовсім, слабка рослина.

Правильний момент для обрізки настає пізньої осені, коли листя починає жовтіти та в'янути, що часто відбувається після перших легких заморозків, але доки не вдарять стабільні морози. Зазвичай це період з кінця жовтня до середини листопада, але головний орієнтир — не календар, а стан рослини та прогноз погоди.

Пожовтіння — це природний сигнал. Рослина сама переводить поживні речовини в кореневища і «консервує» себе на зиму. Наше завдання — їй просто допомогти. Беремо гострий і чистий інструмент — секатор або садові ножиці. Перед роботою його леза варто продезінфікувати, наприклад, спиртом, хлоргексидином або 10% розчином хлорного відбілювача («білизни»), щоб не переносити можливі збудники хвороб. Тупий інструмент буде м'яти листя, залишаючи рвані рани, а це — ворота для інфекцій.

Укорочуємо кожне віяло листя до висоти 10-15 см від землі. Намагаємося надати йому форму своєрідного «будиночка» або конуса. Чому не під корінь? Короткі залишки листя додатково захищають кореневище від різких стрибків температури та допомагають затримувати сніг, який слугує найкращим природним утеплювачем.

Якщо ви не зробили цього раніше, обов'язково зріжте сухі квітконоси. Робимо це якомога ближче до основи кореневища, не залишаючи пеньків. Вони не потрібні рослині і можуть стати розсадником гнилій. Уважно огляньте основу куща. Видаліть усе сухе, пошкоджене або хворе листя. Їх краще не відправляти в компост, а спалити, щоб не поширювати хвороби.

Тепер ваші іриси акуратно підстрижені і готові до наступного кроку. Обрізка — це лише один пункт у програмі осіннього догляду. Якщо ви хочете побачити по-справжньому шикарне цвітіння, приділіть час й іншим процедурам.

Осіння «чистка» і прополювання

Поки ви обрізали листя, саме час привести до ладу землю навколо кущів. Видаліть усі бур'яни, щоб вони не відбирали сили у рослини навесні. Зберіть усе рослинне сміття: старі мульчуючі матеріали, опале листя. Це профілактика грибкових захворювань і знищення притулку для шкідників. Після ретельного прибирання, особливо якщо влітку на листі спостерігалися плями, варто обробити кущі та ґрунт навколо них фунгіцидом (наприклад, препаратами на основі міді), щоб знищити збудників, що готуються до зимівлі.

Підживлення: чого варто уникати

Восени бородаті іриси, як правило, не потребують підживлення, а надмірне добриво може навіть зашкодити. Категорично заборонено вносити азот: він стимулює ріст нового листя, яке не встигне визріти до морозів і загине, ослабивши рослину. Якщо ґрунт на вашій ділянці дуже бідний, після обрізки можна внести фосфорно-калійні добрива (наприклад, суперфосфат і сульфат калію) або кісткове борошно. Вони допомагають зміцнити коріння та краще підготувати рослину до зими. Вносьте їх у сухому вигляді, обережно розпушивши ґрунт навколо куща, не пошкоджуючи кореневища.

Поділ і пересадка (якщо потрібно)

Класичним і найбезпечнішим часом для омолодження куртини ірисів є період через 3-4 тижні після завершення цвітіння, зазвичай у кінці літа. Саме тоді рослина найкраще переносить стрес і встигає надійно вкоренитися. Ділити іриси восени — ризиковано, і вдаватися до цього варто лише за крайньої потреби. Проводити його можна лише на самому початку осені в регіонах з довгим теплим періодом, адже рослині потрібно мінімум 6-8 тижнів до настання стійких заморозків, щоб вони встигли прижитися. В іншому випадку діленки, швидше за все, не переживуть зиму. Якщо ви все ж зважилися на ризик, дійте максимально обережно: акуратно вилами викопайте кущ, розділіть кореневище на частини зі здоровими віялами листя, обробіть зрізи фунгіцидом або деревною золою і негайно висадіть на нове місце.

Полив

Бородаті іриси вкрай чутливі до надлишку вологи, через що їхні кореневища починають гнити, тому полив для них проводять лише у виняткових випадках. Робити це варто, тільки якщо осінь видалася надзвичайно сухою, а ґрунт повністю пересох на значну глибину. Якщо ж періодично йшли дощі, додаткове зволоження не потрібне і навіть шкідливе. У разі крайньої потреби полив має бути помірним і проводити його треба задовго до заморозків, щоб верхній шар ґрунту встиг підсохнути.

Укриття має підходити ірисам

Ось тут будьте обережні! Іриси — досить морозостійкі рослини, але вони бояться не стільки морозу, скільки вимокання і випрівання.

Для регіонів зі сніжними зимами найкраще укриття для ірисів — це сніг. Жодних додаткових заходів не потрібно. Ваше завдання — забезпечити його затримання. Іноді для цього достатньо залишених обрізаних листків.

Для регіонів з малосніжними і морозними зимами молоді посадки або цінні сорти можна злегка укрити. Але ні в якому разі не використовуйте матеріали, які злежуються і накопичують вологу — наприклад, тирсу, щільний торф чи листя плодових дерев, — оскільки вони можуть викликати гниль кореневища. Натомість обирайте повітропроникні укриття: хвойні гілки, які добре затримують сніг, або сухе листя дерев, яке повільно гниє, наприклад, дуба. Підійде і перевернутий дерев'яний ящик. Головне правило — верхня частина кореневища («спинка») завжди має залишатися відкритою для доступу повітря. Ніколи не засипайте її землею, торфом чи іншою щільною мульчею, щоб воно не випріло — це головний ворог ірисів взимку. Якщо є потреба додатково утеплити кореневу систему з боків, можна обережно підгорнути ґрунт сухою землею або піском навколо куща, але стежте, щоб «спинка» кореневища залишалася неприкритою. Розкривайте іриси ранньою весною, як тільки зійде сніг, щоб кореневища не випріли.

Підсумкова шпаргалка осіннього догляду за ірисами

• Не поспішайте з обрізкою. Чекаємо до пізньої осені і пожовтіння листя.
• Ріжемо на висоту 10-15 см гострим інструментом.
• Прибираємо все сміття навколо кущів.
• За крайньої потреби проводимо поділ куща (пам'ятаючи, що краще робити це влітку).
• Поливаємо дуже помірно і лише за умови аномально сухої осені.
• Укриваємо з розумом і тільки за потреби, використовуючи дихаючі матеріали.

Читайте також:

• Півонії восени: 3 прості поради для рясного цвітіння навесні
• Волинянка у себе на подвір’ї облаштувала квітковий рай і висадила ліс
• Від клумб до тренувань: як волинська майстриня перетворює життя на мистецтво