Осиротів 8-річний син: «на Щиті» додому повернувся Герой з Волині, який загинув, врятувавши побратимів
33-річний Гліб Диський із села Борове Рівненської громади поліг у бою за Торецьк, що на Донеччині, 21 серпня. Герой пожертвував життя заради порятунку побратимів.
У неділю, 25 серпня, «на Щиті» повернувся молодший сержант, командир відділення керованого мінування 1 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 100 ОМБ Гліб Диський, який для матері був єдиним турботливим сином, для коханої – надійним захисником та опорою, для 8-річного сина – люблячим татком.
Лише вчора надвечір місцеві волонтери зустрічали траурний кортеж із тілом 23-річного Героя з Любомльської громади Владислава Орищука, як сьогодні з почестями провели востаннє до рідного дому ще одного Янгола у камуфляжі – 33-річного добровольця-сапера із Рівненської громади – Героя Гліба Диського.
На міжнародній трасі «Київ – Варшава» ніби зупинився час, водії автівок паркувалися обабіч дороги і разом із пасажирами ставали на коліна, віддаючи шану Герою.
«Дуже прикро, що на посту в селі Вишнів працівники патрульної поліції не знайшли буквально кілька секунд свого часу, щоб вклонитися Герою. Чуючи, як пронизливо масово сигналять водії колони супроводу, один із патрульних навіть не відволікся від з’ясування ситуації з водієм позашляховика, а інший просто поглядом провів траурний кортеж. Чому гинуть прості хлопці, які, можливо, й в армії не служили, а ті, хто свідомо склали присягу на вірність українському народові, вислужуються в тилу на постах? Як можна так зневажливо ставитися до Героя, якого везуть «на Щиті»?!» – обурювалася від побаченого одна з волонтерок.
До слова, коли у суботу через Любомль везли Владислава Орищука, то всі працівники відділення поліції знайшли час вшанувати Героя. В одному із ресторанів міста молодята призупинили весілля, та, коли везли воїна, всі вийшли на дорогу і, ставши на коліна, скандували: «Герої не вмирають!»
…У трьох селах, через які рухався траурний кортеж, вийшло дуже багато людей, які встелили квітами дорогу і створили живий коридор пошани. Дорослі та діти, схиливши голови в скорботі, навколішки зі сльозами на очах зустрічали Гліба.
Пелюстками квітів згорьовані рідні всипали подвір’я, коли воїна востаннє заносили до хати.
Один за одним у дім заходили люди, віддавали шану Глібу. Матір все допитувалася, чи це дійсно її син.
На полиці стоять грамоти Героя, його нагороди, на стіні висить плакат із підписом «Сапер без права на помилку», на іншій – два прапори України з підписами побратимів…
«Гліб був добровольцем. Пішов воювати, бо свято вірив у свою Україну, в її Перемогу, хотів вберегти її для свого сина, для рідних, для нас», – наголосила волонтерка.
Янгол-Герой Гліб Диський тепер назавжди в строю… Вічна пам'ять Герою, щирі співчуття рідним…
У понеділок, 26 серпня, о 10:00 відбудеться заупокійна служба біля будинку загиблого в с. борове. Поховають Героя з почестями на кладовищі у с. Рівне.