Волиняни попрощалися із загиблим героєм Вадимом Сачуком

У неділю, 25 серпня, у Ковелі попрощалися з солдатом, оператором відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів Вадимом Сачуком.

Свій останній бій він прийняв 19 серпня біля села Снагость Курської області. Наш земляк отримав поранення, несумісні з життям, під час ворожого артилерійського обстрілу, - йдеться на фейсбук-сторінці громади.

Вадим Сачук народився у Ковелі. Він рано залишився без батька, який був ліквідатором аварії на Чорнобильській атомній станції.

Навчався у школі №13, а професію автослюсаря здобув у Луківському професійно-технічному училищі. Працював на будівництві, пилорамах, скрізь, де потрібні були робочі руки. Був допитливим, вивчав історію рідного краю. Особливо його цікавила історія УПА.

Вадим любив волинську природу, ліс, збирати гриби. Мав хобі - колекціонував монети. Власну сім’ю він так і не встиг створити.

У квітні цього року був мобілізований. І почалося інше життя. Часто дзвонив рідним, але ніколи не нарікав на труднощі, говорив: "У мене все добре, вчуся воювати".

Військовий вишкіл Вадим проходив у Великій Британії. А уже з липня - був на передовій. Ковельчанин загинув далеко від рідного дому незадовго до свого 36-го дня народження. Тепер йому назавжди – 35.

«Обірвалася стежка життя ще однієї молодої людини. Жодні слова не здатні загоїти в серцях близьких болючу рану втрати. І ми сьогодні тут, щоб, як одна велика родина, підтримати їх, достойно провести Героя в останню земну дорогу», - зазначив міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Він висловив співчуття мамі Тамарі Василівні, сестрі Іванні, племінниці Меланії та всім, хто знав, любив і поважав Вадима Сачука.

Тільки хороше говорили про Вадима сьогодні, згадували, яким він був.

«У наших серцях ти залишишся воїном світла, воїном добра. Ти завжди був чесним, добрим, ти любив життя, волю, свою країну. Спочивай з миром, братику», - сказала двоюрідна сестра Тетяна Мєдвєдєва.

Добре пам’ятає Вадима ще першокласником його перша вчителька Таміла Пархоцевич.

«Я до цього часу згадую маленького, чорнявого хлопчика, з гарними очима. Це була дитина з великими поглядами на майбутнє. Клята війна розрушила все. Низький уклін мамі за такого сина», - додала вона.

Війна стала страшним випробуванням для всіх нас. Дуже боляче, що знову і знову Україні доводиться виборювати свою незалежність ціною життів наших співвітчизників, перед мужністю і самопожертвою яких схиляє свою голову весь цивілізований світ.

Поховали Захисника на Алеї Героїв міського кладовища.