Обробка полів на Волині: як працює система оповіщення пасічників

Журналісти ВСН поспілкувалися із директором департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрієм Юрченком, аби дізнатися, як саме працює система оповіщення та що робити, аби не залишитися без компенсації в разі мору комах.

Директор департаменту розповів, що згідно з чинним законодавством (зокрема, Наказом Мінекономіки №338), існує чіткий ланцюжок передачі інформації:

«Агрономи повідомляють ОТГ за три дні до проведення робіт, а територіальна громада, у свою чергу, повідомляє пасічників у своїх мережах. Підприємство зобов'язане попередити громаду завчасно», — розповів директор департаменту.

Це означає, що пасічник має бути на зв’язку зі своєю громадою, щоб вчасно отримати сповіщення про час, місце та тип препаратів, якими будуть кропити поля.

«Ми проводимо інформування через офіційні мережі громади та наш сайт. Процес виглядає так: господарники заздалегідь повідомляють нас про плани обробити поля, а ми передаємо цю інформацію далі. 

Найперше сповіщаємо старост, які вже безпосередньо контактують із пасічниками на місцях. Коли планується обробка полів, ми інформуємо загалом усе населення, а земельний відділ додатково опрацьовує це питання саме з бджолярами», — зазначив голова Турійської громади Олексій Безсмертний. 

Щоб захистити пасіку згідно з вимогами законодавства, бджолярам необхідно передусім офіційно зареєструвати господарство та отримати ветеринарно-санітарний паспорт — без цього розраховувати на компенсацію збитків неможливо. Пасічник має активно співпрацювати з ОТГ, а саме повідомити про місце розташування вуликів та стежити за оповіщеннями громади, які мають надходити за три дні до початку робіт.

У разі ж підозри на отруєння комах, алгоритм дій вимагає негайного виклику спеціальної комісії для відбору проб рослин та загиблих бджіл протягом перших 24 годин, адже лише чітке дотримання цієї процедури дозволить довести вину аграрія в суді. 

«Повідомляють усіх, але якщо будуть випадки мору бджіл, то відшкодування може бути тільки зареєстрованим пасічникам. 

Якщо не зареєструвався — то все. У наказі прописана чітка процедура відбору проб і механізм відшкодування, але він діє лише для тих, хто в законі», — зазначив для журналістів ВСН Юрій Юрченко.

Нагадаємо, що масова загибель бджіл через агрохімікати є тривожним сигналом, адже ці комахи виступають природним індикатором стану довкілля та якості продуктів, які ми споживаємо. Зникнення бджіл загрожує не лише втратою меду, а й порушенням екосистеми, оскільки без їхнього запилення значно знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур. 

Наказ, що регулює ці відносини, працює вже понад п'ять років, проте нині безпека бджіл на Волині залежить від налагодженої комунікації між фермером, громадою та пасічниками.

Читайте також:

• «Бджоли вмирають першими»: як стан пасік на Волині сигналізує про небезпеку для людей
• Аптека у вулику: 5 продуктів волинського бджільництва, які рятують від хвороб
• «Не ремесло, а мистецтво»: майстриня з Луцька Софія Пасюк створює унікальні дерев’яні іграшки