Ворожа ракета забрала молоде життя: захиснику з Волині просять присвоїти державну нагороду

Відповідну петицію на сайті Президента України зареєстрував брат воїна Вадим Копилець.

Народився Павло 7 липня 1997 року у селі Рудники, Колківської громади, Волинської області, Луцького району.

Протягом 2003-2014 років навчався в Рудницькому ліцеї. З вересня 2015 року по 2016 рік навчався в Маневицькому професійному ліцеї на маляра-штукатура.

07.11.2017 року був призваний на строкову службу до лав ЗСУ в місто Васильків, Київська область. Після початку повномасштабного вторгнення був призваний 14 вересня 2022 року до лав ЗСУ, Павло без вагань приєднався до лав захисників, служив в окремому гранатометному взводі військової частини А0342.

Прибувши на військове навчання в Миколаїв він познайомився в перше зі своїми побратимами, з якими він відбував свою службу за Батьківщину до кінця. Через два тижні вони поїхали на Херсонській напрямок, де пробули три тижні та поїхали в Бахмут де героїчно відстоювали свої території. Потім вони поїхали на Лиманський напрямок де вони обороняли наші сни з квітня 2023 року до сьогодення.

За час проходження служби зарекомендував себе добре підготовленим,дисциплінованим та мужнім військовослужбовцем. Постійно покращував свої навики та розвивався у військовій справі. Віддано віднісся до військового обов’язку, мужньо стримував ворожу агресію впродовж військової служби за що і отримував свої нагороди:

• нагрудний знак «Ветеран війни» (19 липня 2023 року)
• медаль «За військову службу Україні» (5 грудня 2024 року).

У 2025 році прийшла сумна звістка що Копилець Павло Петрович загинув 5 січня близько 14:00 год. На полі бою, коли воїн відстрілювався від Російської Федерацій, до нього в бліндаж прилетіла ракета. Він загинув на місці від артилерійського обстрілу.

Як розповів його побратим: Павло завжди був мужнім, він ніколи не відмовлявся виконувати бойові завдання які були поставлені командиром взводу. Першим ставав на оборону позиції. В боях за Бахмут проявив себе дуже мужньо і героїчно. Його відвага, сила духу і професіоналізм надихали побратимів і були прикладом для всіх, хто боровся порочу.

Павло змалку відзначався сміливістю, добротою, справедливістю, щирістю та мужністю, а також він був хорошим сином, братом, другом та побратимом.

Павло був людиною з великої літери, понад усе він любив Батьківщину він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та за мир у наших домівках, відав найцінніше - своє життя. Не втіливши в життя багато своїх мрій.

Вдома залишились батьки, кохана дівчина та вся його любляча родина, для яких це найбільша втрата.

Павлу Копильцю назавжди 27.

Підтримати петицію можна за посиланням.

Читайте також:

• «Мрія здійснилась без нього»: захисник з Волині не дочекався появи донечки
• Віддав життя за Україну: захисника з Волині відзначили почесною нагородою
• «Повномасштабне вторгнення перекреслило усі плани і мрії»: у бою під Бахмутом загинув багатодітний батько з Волині